Мета:ознайомити учнів з народнопоетичною символікою України,навчати     через образи  - символи передавати патріотичний дух народу, милуватися  природою, багатством душі. виховувати любов до рідної землі,глибинні щирі патріотичні почуття.

Обладнання:мультимедійний проект, аудіозаписи пісень.

Учитель:

Наш народ щедро обдарований Богом, образним мисленням і пишною уявою, тож і не дивно, що навколишній світ, яким так люблять милуватися українці, помічаючи все до найдрібніших деталей, уміння порівнювати й узагальнювати,породили кількість поетичних образів-символів. Так у народній творчості досить часто зустрічаються образи орла й сокола, які завжди уособлюють силу, мужність, часто – вірність Україні:

Літа орел, літа сизий

Попід небесами;

Гуля Максим, гуля батько

Степами – лісами…

…На клич України орли прилетіли…

(Т.Г. Шевченко ”Гайдамаки”)

Учень 1:

Не лише у народній творчості , але і в побуті типовими були порівняння козака з орлом чи соколом або вживання цих символів у звертаннях: “орле сизокрилий”,”соколе ясний” чи пестливе “соколику мій”. Символом подружньої вірності, чистого кохання, ніжності в українському фольклорі наділені голуб і голубка. Широко вживані в народній мові пестливі звертання: мій голубе милий, голубонько сиза, голубе сизокрилий. А про закоханих говорять, що вони “воркують”, як пара голубів. У дохристиянську добу слов’яни пов’язували голуба із божеством грози, дощу, вітру. А з прийняттям християнства голуб став символізувати Святий Дух, тому не дивно, що існував закон, за яким заборонялося їсти голубів.

Учень 2:   

У народнопоетичній символіці образ солов’я – це символ людського щастя. Непоказна зовнішньо пташка, наділена божественним голосом, не могла не зворушити таку високо поетичну, таку вразливу душу, яку дав Бог українцям. “Соловейко” – так з любов’ю називають у нас цього неперевершеного співака. Ластівка, за народною  уявою, приносить весну і добрі вісті. Крім того, вона вважається символом родинного щастя. Оселившись під дахом, вона охороняє спокій родини, охороняє саму оселю, тому не можна руйнувати її гнізда чи вбивати ластів’ят. Існує повір’я, що за зруйноване гніздо ластівка завжди помститься – підпалить оселю.

(Звучить пісня «Ой у вишневому садочку»)

Учень 3:

Символом нещасливої жінки долі в українській народнопоетичній творчості став образ чайки – матері:

Ой горе ж тій чайці, ой горе небозі;

Що вивела чаєнята при битій дорозі !

А чумаки йшли та чаєчку найшли,

Чаєчку зігнали, чаєнят забрали.

Образ чайки – матері досить часто в українців асоціюється з образом знедоленої України, яка, як та чайка з чаєнятами при битій дорозі, кинута на поталу злим ворогам:

Зажурилась Україна ,

Бо нічим прожити.

Витоптала орда кіньми козацькії діти.

Учень 4:

Досить - таки суперечливий в українському фольклорі образ зозулі. Зозуля – це один із найдавніших персонажів української міфології. Існує дуже давня легенда про походження її від жінки, що вбила свого чоловіка, за що й була проклята Родом чи Перуном на довічне одиноке життя без подружньої пари. Існує кілька трактувань значень образу зозулі. В одному випадку – це образ матері, що покинула напризволяще своїх діток, а друге значення зовсім протилежне – символ добра, оберіг, що захищає рід. Ставлення народу до зозулі перш за все простежується із форми звертання до неї, називають її українці лагідно, з любов’ю: зозуленька,зозулька, зозулечка:

Закувала зозулечка В зеленому гаї…

                                                                           ***

У другому броді

 Зозулька кувала,

  Літечко казала.

Зозуля – птиця – віщунка. У народі вірять, що вона пророкує термін життя тому, хто в неї про це запитує. Почувши зозулин голос, молоді дівчата не лише запитують скільки років їм ще дано жити,а  й загадують на майбутню долю і просять родинного життя: “Накуй, птахо, долю – пречисту. Начаклуй, збережи затишно – дітну, хатньо – святкову, мило – багату. Щоб з любов’ю на многії літа”. Це ж замовляння промовляють, вишиваючи зозулю на полотні.

(Звучить пісня «Зозуля»)

Учень 5:

У народній уяві ворон завжди був вісником нещастя, горя:

Летів ворон через сад зелений. Та й сів на калину.

Любив та й покинув козак, ой покинув,

Молоду дівчину.

Похмура зовнішність цього птаха, різкий неприємний голос завжди зумовлює передчуття чогось недоброго. Якщо соловейко “щебече”,”рида від щастя”, то чорний ворон “кряче”, накликаючи біду.

Ой кряче, кряче та чорненький ворон та на глибокій годині,

Ой плаче, плаче молодий козаче по нещасливій годині.

(“Ой кряче, кряче та чорненький ворон”)

 

Сидить ворон на могилі Та з голоду кряче…

(Т. Шевченко)

Збірний образ гайвороння, круків у народній уяві асоціювався не просто з якимось великим горем, не просто з нещастям, а завжди зі смертю:

…Ой чого ти почорніло,

Зеленеє поле?

“Та ще мене гайвороння Укрили з півночі…

Клюють очі козацькії…”

(“Ой чого ти почорніло…”Т. Шевченко)

 

Воли його коло воза понуро стоять.

А із степу гайворони до його летять.

(“Ой не п’ються пива - меди”Т. Шевченко)

…Закрякали чорні круки,

Виймають очі…

(Т. Шевченко)

Учень 6:

В українській народній поезії дуб також виступав символом здоров’я, сили і мужності. “Здоровий, як дуб”,”міцний, як дуб”, - так кажуть у народі про здорових, сильних фізично людей, на які завжди щедрою була українська земля. Згадайте Івана Піддубного, який гнув підкови руками, братів Кличків, наших сучасників, найсильніших людей світу, та багатьох інших, які прославили Україну. Покоління деревам, зокрема дубу, сягає своїм корінням найдавніших часів. У різних народів існує багато легенд, казок і пісень про це дерево. Дубовий вінок, як символ влади і могутності, прикрашав голову головного бога грецького Олімпу – Зевса. А в давніх слов’ян дубові гаї, де стояли ідоли язичницьких богів на чолі з Перуном,  взагалі вважалися священними. Тут проходили ритуальні дійства, які включали й покоління священними деревам. За легендами, існувало Божественне Дерево Життя, описане в апокрифах: “А побреди Раю Древо Животноє, єже єсть божеством, і приближається верх того древа до Небес. Древо то златовидно в огненной красоті; воно покрива – єть вітвям весь Рай, імієть же  листя от всіх дерев і плоди тоже. ісходить от него сладкоє благоуханіє, а от коня  єго тєкуть млєком і медом 12 істочників”. Першодеревом світу вважався  Прадуб, який росте у Вирії. За віруванням давніх слов’ян, душі вмерлих і душі ще не народжених живуть у казковій країні, у чарівному світі, назва якого – вирій. Слово “вирій”(вирай, край), на думку окремих учених, пов’язане зі словом “рай”. На думку інших, - це острів у Всесвіті, першоземля богів і світу, сонмище богів та померлих. На цьому острові ніби – то росло Першодерево світу – Прадуб з молодильними яблуками. Той, хто скуштує цих яблук, стає безсмертним. На цей же острів на зиму ніби – то прилітають птахи.

Учень: 7

  З давніх часів вважають, що дуб має магічну силу. Не випадково, мабуть, і магічні ритуали язичників які проходили в дубових гаях. Під дубом росте й біла омела, що має сильні магічні властивості і яка, як і гілочки, листя, кора та жолуді дуба, широко використовується у народній медицині і чаклунській магії. Жолудь допомагає при безплідності,  сприяє зачаттю дитини, якщо його постійно носити з собою. Дуби – це наймогутніші і  найдовговічніші дерева, які коли – небудь росли  на наших територіях. Зараз на Рівненщині росте дуб, який справедливо вважається найстарішим деревом в Україні. Йому – вдумайтеся у цю цифру – 1300 років! Цей дуб, мабуть, бачив покоління язичників своїм богам, бачив цих могутніх  богів поваленими, перетвореними в прах з приходом християнства. А скільки поколінь людей він бачив і скільки пережив, то ж чи можна його вважати священним? Мимовільно застигнеш у німому захопленні з молитвою на вустах перед цим велетнем, що прийшов до нас із сивої глибини віків.

Учень: 8

Верба – це ще одне дерево – символ України. На відміну від калини, вона уособлює нещасливу жіночу долю, про що говорить навіть зовнішній вигляд цього дерева: опущені додолу віти, тоненькі гнучкі гілочки, які хиляться туди, куди повіє вітер. За язичницької доби верба вважалася “чаклунським деревом”, бо в народі вірили, що вона служить нечистій силі:гнучкими тоненькими гілочками верби відьми ніби – то скріплювали помело, на якому літали, також її використовували у магічних заклинаннях – зав’язували вербовий вузол, промовляючи над ним заклинання з добрими чи поганими намірами. Розв’язували вузол тоді, коли заклинання збувалося. Ранні християни теж вважали вербу нечистим деревом, бо з неї, за Біблією були  створені цвяхи для хреста, на якому розіп’яли Ісуса. Пізніше таке ставлення до верби змінилося на прямо протилежне: її почали вважати символом відродження, оновлення.  Вірили, що вся життєдайна сила землі зосереджена у вербових “котиках”, які з’являються, коли ще вся природа спить, тому з певними замовляннями з’їдали декілька “котиків” в надії на зцілення, оздоровлення організму. Вірили, що освячені вербові палички, увіткнуті у кутках ниви,принесуть багатий урожай, а кинуті проти вітру – відведуть блискавку від оселі. Нею обкурювали хату від пропасниці, лікували хворих дітей, кидаючи гілочки в купіль, пили вербовий настій, щоб не боліла голова тощо.

(Звучить пісня «Верба»)

Учень: 9

Яке ще дерево удостоєне такої всенародної любові, як калина! Про яке ще дерево складено стільки віршів, пісень?

Тече вода з - під явора,яром на долину,

Пишається над водою червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє ,

А кругом їх верболози й лози зеленіють.

 

Зацвіла в долині червона калина,

Ніби засміялася дівчина – дитина.

 

Це красиве дерево нагороджувало людей цілющими ягодами, які широко використовувалися у народній медицині. Гарячими калиновими напоями з медом лікувати простуду, відварами та настоянками – серцеві захворювання. Вона служила й начинкою для пирогів, господині варили з неї смачні киселі – “калинники”,гронами калини прикрашали святковий стіл, на якому обов’язково стояла пляшка калинової настоянки – калинівка.Червона калина здавна вважалася символом України. Її садили біля хати і до глибокої зими червоніли її ягоди, звеселяючи двір, її дарувала дівчина своєму нареченому на знак вірності й любові, нею прикрашали весільне гільце молодої. Вона була не лише окрасою осель, а й оберегом. Вишита на рушниках, дівочих сорочках, вона символізувала найкращі людські почуття – любов, вірність. Калині приписували чудодійну силу. З калиною пов’язане дуже давнє повір’я, яке збереглося до наших днів: якщо вирізати з калини сопілку і заграти в хаті, де чекають дитину, то обов’язково народиться хлопчик. В уяві українців калина завжди уособлювала дівочу красу. “Гарна, як калина”, ”пишна, як калина у лузі” – так говорять у народі про дівочу красу.

(Звучить пісня «Ой, у лузі червона калина»)

Учень 10:

Образом – тотемом українців здавна була тополя. Колись у кожному поселенні наприкінці весни проходило свято тополі. Обирали найстрункішу дівчину, якій зав’язували над головою руки. На підняті руки навішували зілля, стрічки, хустки, намисто тощо. Дівчину водили селом, полем, лугом, співаючи:

Стояла тополя край чистого поля,

Стій, тополенько, стій, не розвивайся,

Буйному вітроньку не піддавайся…

Образ тополі широко вживаний у народній поетичній творчості, де виступає уособленням нещасливої дівочої долі.

(Звучить пісня «Стоїть при дорозі…»)

Учень 11:

Символом краси, кохання, іноді нещасливої парубочої долі, смутку українці вважають явір, тому не випадково, що поетичний образ явора так задушевно оспіваний нашим народом:

Стоїть явір над водою, в воду похилився,

На козака пригодонька, козак зажурився.

Не рад явір хилитися – вода корінь миє;

Не рад козак журитися, так серденько ниє!

Учень 12:

“Кучерява берізка, берізонька, струнка білокора красуня”, - так з любов’ю говорять про березу – це красиве дерево, яке справедливо вважається символом чистоти і дівочої ніжності. То чи могли поети обійти своєю увагою це дерево? Звичайно, ні. Красива берізка весною, коли кожен листочок радіє приходу теплих сонячних днів і невимовно прекрасна вона восени, коли стоїть замріяно – журлива у золотому вбранні, що горить, переливається на сонці. Береза досить поширена в Україні. З березою пов’язана назва одного із весняних місяців – березень. І не випадково. Першими серед дерев прокидаються від зимового сну берези. Ще навколо все спить, вони вже оживають:вже струмує по стовбурах їхня кров – березовий сік – улюблений напій слов’ян, який  поповнював вітамінами виснажений за зиму людський організм. Його збирали ранньою весною, обережно надрізаючи кору дерева. Здавна відомі цілющі властивості бруньок та листя берези, настої й відвари яких широко використовуються в народній медицині. У побуті простолюди на корі берези вчилися грамоті.

Учень 13:

Яблуня і вишня відомі в Україні давно, але спочатку як дикі рослини, а вже пізніше окультурені селекціонерами. Україна здавна славилася вишневими садками – села просто потопали в них. Солодкі плоди вишень і яблунь у поетичній творчості народу часто асоціюються із звабою непорочної юної краси: дівчина, як наливне яблучко: рожевії губки, як ягідки, а  духмяний цвіт цих дерев – символ ніжності і в той же час скороплинної молодості. З цими деревами пов’язані цікаві звичаї: якщо дерево не дає плодів декілька років, його можна “залякати”. Беруть сокиру і нею, легко постукуючи по стовбуру, погрожують його зрубати, якщо не буде родити. Але найдивовижнішим є те, що ”злякані” дерева часто починають плодоносити, причому дуже рясно

(Звучить пісня «Мамина вишня»).

Учень 14:

Терен в українців – це символ суму, печалі, забуття. “Биті шляхи поросли тернами”. Існує легенда про його походження, в основі якої лежить  трагедія нещасливого кохання. Терном став юнак, якого розлучили з коханою. За часів язичництва волхви не дозволяли зрубувати терен саме з цієї причини. На відмінну від інших дерев осику з прадавніх часів вважають нечистим заклятим деревом. Чому? Як говорить легенда, Іуда  повісився саме на осиці, тому й тремтить її листя навіть у безвітряну погоду. Із неї не будують осель, не виготовляють хатніх ужиткових речей. У той же час обереги з осики вважаються сильними і надійними, бо їх дуже боїться нечиста сила.“Мертва” сила цього дерева дуже велика. Щоб вампіри не виходили з могил і не завдавали шкоди живим, у могилу  забивали осиковий кілок. Існує повір’я, що змії настільки живучі, що часто вбита змія через деякий час оживає знову. Але якщо вбиту змію повісити на осику, вона вже ніколи не оживе. Існують й інші вірування, пов’язані з деревом. Щоб припинити засуху, у могилу самогубця втикають осиковий кілок і поливають його водою. Коли доводиться йти вночі через ліс, треба взяти в руки осикову паличку: вона теж буде оберегом від нечистої сили. За допомогою осикової палички можна примусити відьму обернутися твариною або ж, навпаки,набути  людської подоби.

(Звучить пісня «Цвіте терен»).

Учень 14:

Образ -  символ Долі настільки яскравий в народній поезії, що чітко постає перед очима скорботною жінкою. Тому не випадково, що зверталися до Долі, як до живої істоти, часом з подякою(“дякувати долі”), часом проханням, часом з докором, а іноді -  із прокльонами:

Бодай тобі, доле,

У морі втопитись,

Що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись.

(Т. Шевченко)

Учень 15:

Національною гордістю українців є вишитий рушник – символ людської долі, її життєвих доріг, на яких у червоному і чорному кольорах переплелися радість і печаль, щастя і горе. Не було дівчини чи жінки, яка б у вільну хвилину довгими зимовими вечорами не схилялася над білим полотнищем, яке під вправними руками  згодом ставало окрасою оселі. Вишивати вчилися змалечку і у підлітковому віці досягали у цій справі великої майстерності. Було звичаєм, що кожна дівчина на видані вишивала весільний рушник, на якому подавала хліб – сіль своєму нареченому і на який ставала при вінчанні, вишивала рушник сватам, і, звичайно, вишивала рушники, щоб прикрасити ними батьківську оселю та й свою власну після одруження. Особливий рушник – оберіг червоно – чорними нитками вишивала мати на щастя синові, який вирушав у далеку дорогу. Це був не лише оберіг від лиха, але й теплий спогад про рідну домівку, про рідних йому людей.

Ой прийми, синочку, рушничок від мене,

Від зла і спокуси хай обереже тебе.

Його вишивала різними нитками,

Стиха поливала дрібним сльозами.

Додому вертайся скоро – скоренько,

Болить за тобою у мене серденько,

Я буду за тебе Бога молити,

Щоб могла щаслива ще тебе зустріти.

Учень 16:

З особливою любов’ю матусі– українки вишивали невеличкі рушнички для своїх маленьких дітей. На рушничках для дівчаток красувалися квіти барвіночка та незабудки, ніжний цвіт яблуні чи вишні, а на рушниках для хлопчиків – листя дуба, вусики хмелю, чорнобривці та волошки. Вишитий рушник – це символ гостинності. Як і колись, у наші дні найдорожчих гостей зустрічають хлібом – сіллю на вишитому рушнику, причому це традиція, навіть у період найсильніших гонінь на все українське, ніколи не ігнорувалась нашим народом. Жодне сучасне весілля також не обходиться без вишитих рушників: батьки на вишитому рушнику подають  молодим коровай, на вишитий рушник молоді стають при вінчанні, рушником перев’язують дружка і дружку, і у всіх цих випадках рушник – це символ життєвої дороги майбутнього подружжя, де чорними і чорними нитками вишиті радості й печалі, любов, і журба: ”Червоне – то любов, а чорне – то журба”, - так співається в пісні ”Два кольори(слова Д. Павличка”) – улюбленій пісні  нашого народу. Вишиваний рушник супроводжує людину все життя – від народження до самої смерті. І в останню путь проводжають померлих з рушником і на рушниках, бо на рушниках опускають небіжчика в могилу. Рушники – це окраса оселі. Їх вішали над образами, над картинами, над вікнами або просто так на стінах. Вони не тільки прикрашали, звеселяли навіть бідне житло, робили його затишнішими, а й служили оберегами, охороняли оселю та її мешканців від “поганих” людей і “чорних” сил. Тож не випадково вишиваний рушник  став символом України, сприяючи відродженню національної свідомості українців, відродженню нашої державності.   

(Звучить пісня «Пісня про рушник»).

 

 

Будь   здоровим!

          (Казка-комедія)

Хлопчик:

Зранку діється не те,

Все якесь потворне, зле!

І хвороби вже дістали,

Не запрошував їх я,

А тепер одне: «пчха…».(чхає).

Мудрість:

Що ж робив для того ти,

Щоб хвороби не прийшли?

Хлопчик:

Я пігулочки ковтав,

Навіть в мами не спитав,

А іще… книжки читав,

Три цукерочки сховав…(показує).

Мудрість:

Та хіба ж оце здоров’я

Так здобути ти хотів?

Хлопчик:

А іще сказати можна?

Я – нічого не вловив!!!

Мудрість:

Не з пігулками здоров’я,

А у тому як живеш!

Хлопчик:

Та не в тому чи багато

Ти цукерочок жуєш?

Мудрість:

Ну, який же ти хлопчисько,

Бач – гарненько подивись…

Хлопчик:

Он – зелений краї, там простори і гаї…

Мудрість:

Ще повітря дуже чисте,

Сонце ясне, променисте!

Хлопчик:

То і що? Чого не бачив!

Я оцим тобі завдячив?

 

Мудрість:

У повітрі пів здоров’я ,

Воно має бути свіжим,

Тому садимо дерева

В світі нашім дивовижнім!

Справедливість:

А як про природу дбати –

Буде нам усе давати!

Флора, фауна, і ти –

Здоровенькі були!

Хлопчик

Так нащо мені пігулки?

Краще б їв смачні я булки!

Мудрість:

То для тих, хто на природу

Не звертає… Її вроду

Не помітити не можна,-

Знає це людина кожна.

Хлопчик:

Я додам до всього цього, -

Що не можна і курить,

Це шкідливо для здоров’я,

Заважає людям жить!

(Хлопчик  думає, що він все зрозумів і йде).

Мудрість:

Та не вже порозумнішав?

Перевіримо його!

Справедливість:

Надішлемо ми до нього

І добро тоді, і зло.

Зло:

Он хлопчина,  як біжить,

Неначе він кудись спішить!

Нехай щось таке утне

Та придивимось чи зле?!

(Крадеться до хлопчика, який підходить до деревця).

Аж зламай його – давай!

Буде тобі коровай!

Прутик гнучкий - просто клас!

Аж зламай його зараз!

 

Добро:

То природонька жива,

Що здоров’ячко дає…

Вона плакатиме довго,

Принеси краще водиці

І полий скоріш його,

В душі буде веселіше

І радітиме воно!

(Вказує на дерево).

Хлопчик:

Палку хочеться велику,

Щоб була на заздрість всім!

Зло:

Та зламай його ти швидше.

Утікаєм – та й потім!

Вдариш нею кого небудь,

Насмієшся – досхочу!

Посмішками та чим хочеш

Я тебе озолочу!

Добро:

А було б тобі приємно,

Якщо руку твою ламати,

Якщо бити тебе сильно

Й на шматочки роздирати?

Мудрість:

Призадумався хлопчина,

Може правильно він зробить?

Справедливість :

Що могли – ми те зробили

Та чого ж іще він ходить?

Зло :

Що ти думаєш, гадаєш?

Як робити, що не знаєш?

Добро :

В тебе чисте добре серце,

Я не вірю, що ти скельце…

Знаю, вчиниш ти по праву,

Хоч н все тобі по нраву.

Хлопчик :

Думав я, що захворів,

Я чихав, хоч не хотів,

Голова обертом йшла,

Як вулкан вона гула…

Аж постояв на природі,

Наче втома щезла в мить,

Голова пройшла швиденько,

Ніс і горло – не болить.

Може й в тому таємниця,

Що здоров’я - у природі ,

Може, зачарувався

У тій несказанній вроді?

Щастя:

На лиці твоєму грає

Щира усмішка – і я,

Це побачивши, зраділа

І сама сюди прийшла.

Хлопчик

Залишайся ти зі мною –

Будемо всі товариші –

Мудрість, радість, справедливість –

Щирі друзі – від дущі!

Щастя:

Я залишуся, ти тільки

Про здоров’я пам’ятай.

Бо коли його не буде –

Мене більше не шукай!

Мудрість:

Та, щоб бути тим здоровим,

Ніколи не забувай:

Їсти більше вітамінів,

На природі побувай.

Зроби раночком зарядку,

Вчасно спатоньки лягай,

Слухай матінку і тата –

Лише, чуєш? – Пам’ятай!

Хлопчик:

Все зроблю і постараюсь

Нести матінці я радість,

Бути міцним і здоровим,

До всього в житті готовим!

 

 

 

ВИХОВНА ГОДИНА

ПРОБЛЕМИ ПІДЛІТКОВОІ ВАГІТНОСТІ

Мета:ознайомити учнів із психологічними, фізіологічними та соціальними    проблемами  підліткової вагітності виховувати почуття відповідальності, дотримання морально – етичних норм поведінки.

Обладнання: мультимедійний проектор.

Хід

Учитель:

Тема підліткової вагітності залишається актуальною вже не один рік, незважаючи на те, здавалося б, повсюдно проводяться програми статевого виховання підлітків. А що значить – підліткова(рання) вагітність?

Учень:

Ранньою вагітністю прийнято вважати вагітність,   що наступила  у віці до 18 років(включно).

Учитель:

 Це складна тема ,при обговоренні якої слід враховувати  безліч  чинників , включаючи  медичні ,  психологічні ,  соціальні ,  економічні,  культурні  ,  в деяких випадках – релігійні.

Чи знаєте ви, що 18% дівчаток і 40% хлопців починають статеве життя у віці до 15 років, 37% до 18-ти? Наслідки : небажана вагітність, інфекції, включаючи ВІЛ та СНІД (15 % ВІЛ-інфікованих – особи 15-19 років).

 Статистика підліткової  вагітності:

Велика частина ранніх вагітностей є незапланованою.

Звідси:

70%-аборти

15% -викидні

15% -пологи

(Перегляд відеоматеріалу)

Чим небезпечна підліткова вагітність?

Учень:

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Найчастіше факт вагітності підлітками зізнається із запізненням. Природна перша реакція – шок, сором, почуття провини, розгубленість, небажання прийняти те, що трапилося, страх, потрясіння, паніка.

Лікар-педіатр:

ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЛЕМИ

Перебіг вагітності у дівчаток – підлітків не має істотних відмінностей від вагітності дорослих жінок. Проте спостерігається наступна тенденція: чим молодша майбутня мама , тим більший ризик ускладнень.

- анемія

-гіпертонія

-токсикоз

-недостатнє збільшення ваги під час вагітності

-передлежання плаценти

-викидень

-передчасні пологи

 -ускладнення протягом пологів

-недоношеність

-маловагові новонароджені

-внутрішньоутробна гіпоксія плоду

-пологові травми

-велика ймовірність штучного вигодовування

-схильність до відставання у розумовому та фізичному розвитку.

 Офіційно у нашій країні за минуле десятиріччя щороку проводилося від 200 до 600 тисяч абортів. Серед них майже 15% дівчат 15- 19 років. Слід пам’ятати, що штучне переривання вагітності може призвести до безпліддя, патології у майбутньому та ін.

(Перегляд відеоматеріалу)

Учень:

                                           СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

Вагітні  дівчатка-підлітки дуже часто стикаються з осудом. Вони бояться зізнатися в тому, що трапилося навіть своїм батькам, залишаючись наодинці з проблемою. Через ранню вагітність дівчата змушені кидати школу, ставлячи тим самим хрест на подальшій освіті, самореалізації та кар’єрі.

(Перегляд відеоматеріалу)

  Учитель: Чому виникають ранні вагітності?

Учень:

ЗГВАЛТУВАННЯ

На жаль, але зґвалтування в наш час як і раніше здійснюються досить часто.

Учень:

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА

Статистика свідчить, що набагато частіше за інших вагітніють дівчата, пов’язані з так званими «поганими компаніями». Найчастіше це відбувається в тому випадку, якщо дитина із асоціальної сім’ї.

Зайва строгість також не є добре, якщо батьки навіть не намагаються зрозуміти свою дитину. І в підсумку дівчина вирушить шукати розуміння на вулицю.

Учень:

ВІДСУТНІСТЬ ЗНАНЬ

Незважаючи на те, що вся інформація є у вільному доступі, багато дівчат зовсім безграмотні в статевих питаннях Нещодавно  проведене опитування старшокласниць показало, що близько 40% дівчат вважають, що під час першого статевого контакту завагітніти неможливо. Близько 90% дівчат не в змозі правильно підібрати засоби контрацепції.

Учень:

ЗАПЛАНОВАНА ВАГІТНІСТЬ

Буває і таке - дівчина цілеспрямовано планує вагітність. По- перше, таким чином вона намагається самостверджуватися. Їй здається, що її ніхто не любить, вона нікому не потрібна. І вона приймає рішення народити дитину, вважаючи,що та буде любити її завжди. По – друге, таким чином дівчинка-підліток виражає протест проти зайвої, на її погляд, опіки з боку батьків.

Учитель: Якщо з вами це сталося,   ЩО РОБИТИ ?

Учень:

Звернутися до лікаря

Якщо у дівчини з’явилися підозри, що вона вагітна,ні в якому разі не варто тягнути час і сподіватися, на диво. Вона повинна якнайшвидше звернутися до лікаря-гінеколога.

Учень:

Повідомити батька дитини 

Вагітність - спільна участь і відповідальність обох батьків.

Учень:

Розмова з батьками

Якою б страшною ця розмова не здавалася, уникнути її не вдасться. Батьки  зрозуміють, простять і підтримають .

Учень:

Кризові центри

На сьогодні подібні центри є практично в усіх великих містах. Зрозуміло, фахівці цього центру не вирішать за дівчину , як їй бути в цій ситуації. Але підтримають її в будь-якому випадку – нададуть необхідну інформацію, посприяють у вирішенні медичних та побутових питань.

Учень:

Прийняття рішення

Зрозуміло, дівчина, яка потрапила в подібну ситуацію, буде чути безліч різних порад – від лікарів, подруг,батьків. Але дуже важливо ретельно все зважити і прийняти своє власне рішення, яке не залежить ні від кого.

 

 

-