Про викладання іноземної мови у 2022/2023 н.р. Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти», Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України підготували Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 н.р. У вступній частині методичних рекомендацій розглядаються питання: • нормативного забезпечення освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти; • структури 2022/2023 н.р.; • форм організації освітнього процесу; • наповнюваності класів, поділу класів на групи; • оцінювання результатів навчання здобувачів освіти. У 2022/23 н.р. пріоритетними напрямами освітньої діяльності є: • продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа», впровадження у 5 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти; • організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією російської федерації на території нашої держави; • організація навчальної діяльності здобувачів освіти в умовах поєднання різних форм організації освітнього процесу; • посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, просвіти з питань особистої безпеки; • психологічна допомога учасникам освітнього процесу. Вивчення іноземних мов у 2022/2023 н.р. здійснюватиметься за декількома Державними стандартами і типовими освітніми програмами: • для учнів 1-4 класів за новим Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87, та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я.Савченко, і Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна; • для учнів 5 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 30 вересня 2020 №898, Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН 19 лютого2021 за №235 та модельними навчальними програмами яким наказом МОН від 12 липня 2021 року № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». • Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.). • Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Зимомря І. М., Мойсюк В. А, Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В.). Друга іноземна мова. 5-9 класи • Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., Коваленко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О.М., Самойлюкевич І.В., Добра О.М., Кіор Т.М., Мацькович М.Р., Глинюк Л.М., Браун Є.Л.). • для учнів 6-9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408; • для учнів 10-11 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 407 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493). Основні підходи до викладання іноземної мови • відхід від пострадянської методики; дотримання змісту Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти; • мінімізація використання рідної мови у процесі комунікації, інтерактивність навчання, динамічність та різноманітність завдань на занятті; • компетентнісний підхід у навчанні іноземних мов, розвиток компетенцій у всіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності (читанні, аудіюванні, письмі й говорінні); • максимальне залучення кожног

  Іноземні мови

Глобалізація суспільства, потреба особистості в швидкій адаптації до умов полікультурного світу, який весь час змінюється, посилює інтерес до мовної освіти як важливого інструменту життєдіяльності людини в полікультурній і мультилінгвальній спільноті людей. Мовна освіта є важливим засобом, котрий формує свідомість особистості та її здатність бути соціально мобільною в суспільстві, сприяє веденню діалогу культур у світі, що глобалізується навколо розв’язання  різноманітних проблем.  Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності  самоосвітньої  діяльності особистості та його готовності опановувати нові знання, в т. ч. вивчати нові  мови.

Нові реалії вимагають змін до рівнів володіння іноземними мовами, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю.

Державний стандарт початкової загальної освіти

Державний стандарт початкової загальної освіти прийнятий Постановою Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011 року №462, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Державний стандарт складається з: Базового навчального плану початкової загальної освіти; загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;

оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;

отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;

розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;

участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);

уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору;

оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;

правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;

засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.

З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються  такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани, навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка  підручників.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів 

        У 2012/2013 н.р., як і в попередні роки, іноземна мова буде вивчатися за декількома навчальними програмами а саме:

      «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 1-4 класи»,  Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;

      «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10-11 класи»,  Київ, 2010 р.;

      «Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 5-9 класи», Київ 2010 р.;

      «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 5-9 класи», «Перун», 2005 р.;

      «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова 5-11 класи», «Перун», 2005р.;

        Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року,  а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

       Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

              Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів.

Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються згідно листа Міністерства від 23.05.12 р. №1/9-399 для:

- 1-х класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України  від 10.06.2011 № 572;

- 2-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;

- 5-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004      № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

- 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834;

- спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1 клас – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України  від 10.06.2011 № 572 (додатки 4-5 ); 2-4 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 №182 чи  Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682 (додаток 4); 5-9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 №182; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 (додаток 19);

- білінгвальних класів: 5-9 класи спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 20);

5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 № 1/9-321. За цим варіантом можуть також складатись робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які передбачають вивчення двох мов національних меншин (замість другої іноземної мови планується мова національної меншини); для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 15).

          Як і в минулі роки інваріанта складова типового навчального плану основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

        Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

 Особливості запровадження вивчення іноземної мови з першого класу

Згідно Державного стандарту початкової загальної освіти іноземна мова впроваджується як обов’язковий предмет з 1-го класу в усіх типах загальноосвітніх навчальних закладів.

З педагогічної точки зору, на етапі початкової школи особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови та інтерес до пізнання світу навколо, а також формувати здатність і готовність до іншомовного навчання на наступному  етапі основної школи.    

     Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів, тому що мова, вивчена в дитинстві, розкриває мовні й комунікативні здібності учня: мимоволі зіставляються факти двох мов; мовна картина світу створюється окремо для кожної мови; мислення стає багаторівневим – абстракція від конкретної мови, можливість бачення світу скрізь призму кожної з мов, побажання значення або відтінку думки, що не передається однією мовою, але має стандартні форми вираження в іншій.

Іншомовна діяльність як новий спосіб спілкування молодшого школяра потребує створення позитивної мотивації, яка є одним із найважливіших психологічних факторів успішності вивчення іноземної мови і ключовим питанням організації навчання молодших школярів.

Організація навчально-виховного процесу та навчально-методичне забезпечення учнів початкової школи.

     У загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та  оприлюднюється через “Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України”. Із зазначеним переліком  можна буде ознайомитись  на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua   Для учнів 1 –го класу загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов  підготовлені нові підручники та навчально-методичні комплекти.  Навчальний зміст підручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування.

      Структура кожного підручника є чіткою і послідовною, вона відображає специфіку  предмету іноземна мова, яка полягає у тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності — навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма.   

Перелік підручників для учнів 1-го класу загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови.

1. «Англійська мова. 1 клас» (авт. Несвіт А. М.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
2. «Англійська мова. 1 клас» (авт. Карпюк О. Д.), ТОВ «Видавництво «Астон».
3. «Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови. 1 клас» (авт. Калініна Л. В., Самойлюкевич І. В.), ТОВ «Центр навчально-методичної літератури».
4. «Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови. 1 клас» (авт. Ростоцька М. Є., Карпюк О. Д.), ТОВ «Видавництво «Астон».
5. «Німецька мова. 1 клас» (авт. Паршикова О. О., Мельничук Г. М., Савченко Л. П., Сидоренко М. М., Горбач Л. В.), ТОВ «Видавництво «Грамота».
6. «Німецька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови. 1 клас» (авт. Скоропад Я. М.), ДП «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ».
7. «Французька мова. 1 клас» (авт. Чумак Н. П., Кривошеєва Т. В.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
8. «Французька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням французької мови. 1 клас» (авт. Клименко Ю. М.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
9. «Іспанська мова. 1 клас» (авт. Редько В. Г., Береславська В. І.), ТОВ «Видавництво «Генеза».

Навчально-методичний апарат  підручників враховує психофізіологічні особливості дітей кожного вікового періоду. Тому підручник з іноземної мови для 1 класу дещо відрізняється від підручників для наступних класів, оскільки шестирічна дитина ще не має досвіду навчання. Зміст підручника з іноземної мови для першокласника спирається на досвід, набутий маленьким учнем у дошкільний період. Зокрема, йдеться про елементарні знання дитини про себе та оточуючий світ, уміння розглядати й обговорювати зображене на малюнках, використовувати наочність і предмети в своїх коротких зауваженнях-повідомленнях; навички розмальовувати, вирізати, клеїти, ліпити, співати, танцювати, розповідати вірші, виконувати фізичні рухи за командою, спілкуватися з іншими дітьми і дорослими, виказувати різні емоції, розмовляти, змінюючи інтонацію, жестикулювати, розігрувати короткі сценки і, звичайно ж, грати в ігри.

     1-й клас початкової школи розглядається як основний в постановці іноземної вимови, формуванні ритміко-інтонаційних навичок та звуко- буквених співвідношень.

     35 годин, відведених програмою на вивчення іноземної мови в 1-му класі планується розділити на 2 півріччя – Iпівріччя – 16 годин для засвоєння основ фонологічного аспекту мови і 19 годин (II півріччя) на засвоєння звуко-буквених співвідношень.

     В обох випадках оволодіння звуковою та буквеною системами іноземної мови відбувається на основі виділених авторами комунікативних одиниць, які повністю відповідають тематиці ситуативного спілкування та реалізують мовленнєві функції, запропоновані програмою з іноземної мови для 1-го класу.

     Знайомство учнів зі звуковою системою іноземної мови повинно відбуватися на основі імітативно-ігрових технологій в умовах комунікативних ситуацій, що являють собою сукупність мовленнєвих та немовленнєвих умов, необхідних і достатніх для здійснення мовленнєвих дій. За принципом схожості типові комунікативні ситуації поєднані за сферами спілкування.

     В програмі з іноземної мови для 1-го класу виділено найбільш відповідні сфери спілкування, а саме: особистісна, центром якої є сім’я, друзі, дозвілля, іграшки, тварини; публічна, що охоплює свята та традиції, пов’язані з ними; освітня, сконцентрована навколо знань предметів шкільного побуту.

     Маленьким дітям важливо зрозуміти, що іноземна мова пов’язана з якимось іншим способом життя, з конкретними людьми, які живуть в іншій країні та користуються цією мовою. Так, при навчанні та підготовці формування звертання, прощання до знайомих та незнайомих  людей в різних життєвих ситуаціях слід акцентувати увагу на значенні етикетних правил, правил рольового етикету, що впливає на процес взаємного розуміння людей, які виховувалися в різних культурах. Уже в початковій школі учень повинен знати як привітати друга, вчителя, які комунікативні одиниці можна використовувати, реагуючи на прості запитання типу «Як справи», в залежності від ситуації спілкування. Засвоївши як функціонує даний приклад в створеній комунікативній ситуації, учень легко переносить його в реальну ситуацію в класі, знайомлячись один з одним і представляючи своїх друзів.

     Таким чином, саме комунікативна одиниця, що підлягає засвоєнню на уроці, визначає набір і черговість звуків для введення та тренування, а імітативно-ігрові технології сприяють формуванню в учнів всіх компонентів фонологічної компетенції, а саме: ритму, наголосу та інтонації.

     Принцип міжпредметності реалізується при виконанні учнем завдань в робочому зошиті, де або запропоновано домалювати героїв, розмалювати їх, вирізати та зробити власну іграшку, яку вони будуть представляти на уроці, драматизуючи власну казку. Всі завдання робочого зошиту сприяють розвитку самостійної навчальної діяльності, вимагають від учнів творчого індивідуального підходу до їх виконання.

     Отже, 1-ше півріччя закінчується засвоєнням усієї звукової системи англійської мови і комунікативних одиниць, зумовлених тематикою ситуативного спілкування особистісної сфери (Я, мій друг, сім’я, іграшки).

     У 2-му півріччі продовжується формування мовленнєвих вмінь за темами публічної та освітньої сфер спілкування з основним акцентом на вивченні звуко-літерних  співвідношень. Засвоєння даних співвідношень не буде викликати труднощів у дітей, тому що вони вже знайомі зі звуками іноземної мови. Новим буде порівняння  звуку та літери з однієї сторони, і порівняння літер іноземної та української мов. До цього часу учні 1-го класу вже знають букви рідної мови і вміють читати, тому засвоєння літер іноземної мови буде значно легшим.  Тут також будуть доцільними комунікативно-ігрові технології, за допомогою яких учні не тільки засвоюють всі букви  алфавіту, але й відтворюють графічні образи слів та словосполучень, частина з яких вже була засвоєна раніше.

     Закінчується 1-й рік навчання святом букваря, на якому учні демонструють отримані знання, уміння і навички в усній формі, на основі комунікативних завдань.

     Для унаочнення процесу іноземної мови і закладання основ самооцінювання та самоконтролю учням пропонується заповнення елементів мовного порт фоліо, що відповідає сучасним Європейським стандартам вивчення іноземної мови у ранньому віці.

     2-й рік вивчення іноземної мови, що розпочнеться з 2013/2014 н.р. передбачає не тільки більшу кількість годин, відведених на вивчення іноземної мови, але й збільшення тем ситуативного спілкування, особливо в публічній сфері (короткі відомості про своє місце, пори року, екскурсії). Сфери спілкування, які були позначені в 1-му класі, отримують поширене тлумачення, наприклад, до представлення членів сім’ї додається їх вік, описання зовнішності, до характеристики друзів додається опис їх одягу, улюблених іграшок, хобі і т.д.

     Комунікативно-мовленнєвий розвиток учня 2-го класу продовжується в усній формі спілкування, тобто учень повинен навчитися сприймати і розуміти іноземну мову на слух і відповідно на неї реагувати. В цьому віці діти легко сприймають почуте, без труднощів розуміють на слух не тільки окремі слова, але й  цілі комунікативні одиниці, об’ємні мовні відрізки, тому навчання аудіювання – розуміння мови, що сприймається на слух - є невід’ємним компонентом навчання комунікації. Воно складається з уміння диференціювати звуки, що сприймаються, інтегрувати їх в смислові комплекси, утримувати їх у пам’яті під час слухання, здійснювати можливе прогнозування і, виходячи із ситуації спілкування, розуміти отриману інформацію. Саме через аудіювання відбувається засвоєння мовленнєвої сторони мови, що значно полегшує оволодіння говорінням. Матеріалом для слухання у 2-му класі слугує не тільки жива мова вчителя на уроці, але й аудіозаписи джазових наспівів, дитячих віршиків, пісень, римівок, мікро-діалогів, міні-розповідей.

     В 2-му класі розглядається цілеспрямована робота з читанням в 2-х напрямках – навчання техніки читання (читання вголос) та читання про себе. Вже в 1-му класі діти засвоїли англійський алфавіт, оволоділи елементарними знаннями про звуко-літерні співвідношення. Дитина починає усвідомлювати важливість мнемічної задачі для засвоєння навчального матеріалу, поданого вчителем. У цьому віці відбувається інтенсивне формування прийомів запам’ятовування, тому при формуванні вмінь читання необхідно використовувати прийоми активізації асоціативної пам’яті учнів, спроможних “зачепити” емоційну та інтелектуальну сфери дітей, посилити чуттєву основу їх сприймання і допомогти їм більш яскраво закарбувати в пам’яті правила читання.

     Навчання читання про себе іншомовних текстів покликано вирішувати певні комунікативні задачі, тому починаючи з молодшої школи слід навчати комунікативному читанню в послідовності: від комунікації – до читання і від читання – до комунікації. Перед тим, як діти перейдуть до читання надписів під малюнками, загадок, віршів, міні-розповідей, вони повинні будуть виконати нескладні комунікативні завдання: відповісти на питання учителя, сказати 1-2 речення про героїв, описати їхню зовнішність, припустити їх улюблений вид заняття і т.д. Комунікативні завдання після читання тексту вимагають в учня поширеної відповіді на питання, виразу за опорами (ключовими словами, малюнками).

     Навчання читання на комунікативній основі реалізують закладений в концепції інтегративний підхід, коли мовний і мовленнєвий матеріал, що вивчається, проходить через 3 основних аналізатори – слуховий, зоровий та моторний. Четвертий – динамічний аналізатор - додається під час навчання письма і тим самим остаточно закінчують формування мовних навичок та мовленнєвих вмінь.

     Учні 2-го класу засвоюють навички техніки письма – графіки та орфографії.

Саме у 2-му класі закладаються основи грамотного письма. Навчання письмового мовлення як самостійного виду мовленнєвої діяльності починається у 3-му класі і продовжується до закінчення початкової школи.

     До закінчення навчання в початковій школі учень повинен навчитися не тільки грамотно скопіювати текст англійською мовою за дотриманням прийнятих норм графіки та орфографії, але й вставляти в нього слова та словосполучення згідно з навчальною ситуацією, а також самостійно писати лист обсягом не менше 8 речень.

В 3-4 класах    значно ускладнюється тематика мовного та мовленнєвого матеріалу для говоріння. Крім невербальних моделей комунікативної поведінки, діти будуть вживати емоційно-забарвлені комунікативні одиниці розмовної мови, характерні носіям мови, які вони вивчили завдяки використанню автентичних прикладів іноземної мови (джазові наспіви, дитяча поезія, казки, оповідання тощо), та які вони будуть вживати під час відтворення власних діалогів, що моделюють реальне спілкування.

У 3-4 класах доцільно застосовувати ситуації, побудовані за принципом діалогу культур, а саме: ситуацій -уявних подорожей до визначних місць країни, мова якої вивчається, ситуацій-обміну думками, пов’язаних з обговоренням отриманих знань про національні реалії іншої та своєї культури, наприклад, про реалії шкільного життя, національні та родинні свята, світу дитячих захоплень тощо.

     На відміну від 1 і 2 класів, в 3-4 класах збільшується доля самостійної роботи учня над мовним та мовленнєвим матеріалом, що дозволяє молодшим школярам реалізувати свої творчі здібності. Це не тільки індивідуальні завдання при виконанні пошукових завдань при читанні та письмі. На особливу увагу заслуговує проектна робота як різновид творчої групової роботи молодших школярів. Завдання-проекти мають допомагати дітям під керівництвом учителя, а далі і самостійно створювати зміст своєї навчальної діяльності і засвоювати його в ході підготовки й захисту кінцевого продукту обраного проекту: колажу, альбому, сторінки з книги, постеру і т.д.

          Все це сприятиме  реалізації одного з провідних завдань середньої школи – навчати учнів успіху, у нашому випадку – вивчення і використання іноземної мови у міжкультурному спілкуванні.

         З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev   

    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов

  На сьогодні  внесено певні зміни до критеріїв навчальних досягнень учнів  а саме: уточнені схеми і критерії оцінювання письма, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний характер і в тій чи іншій мірі охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об’єктів контролю.

     Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика  текстів для аудіювання та читання; обсяг висловлювань  монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика,  лексична і граматична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем  відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

        Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

          Один раз наприкінці семестру проводиться контроль за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). До журналу робиться, наприклад, такий запис:

Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і  може бути комплексним та проводитись у формі тестування.

Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

        Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити:

-  з першого року навчаня (1 клас) – 2 зошити один з яких може бути на друкованій основі. Для виконання підсумкових   контрольних робіт окремі зошити не заводяться.

      При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (1-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний  варіант слова, виразу тощо. Зошити у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленям оцінок.

      В 5-9 класах зошити перевіряються  один раз на тиждень.

      В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи але з таким розрахунком щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів.

Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.

     Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».

     Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:  писати акуратно та розбірливо;  записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зошитах з іноземних мов записується так як це прийнято у країні мова котрої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується робота (класна чи домашня робота),   вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.

    Зошити та словники підписуються мовою яка вивчається.

    Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу  клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.

    Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є само- оцінювання. Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.

      Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для Європейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій Європейського мовного портфоліо. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними – з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із визначенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого – займаючись самооцінюванням, яке є результатом ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів,  в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.

       Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи саооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

     Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об’єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.

       На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо який проходить апробацію у п’яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видруковано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. - Тернопіль: Лібра Терра,2008.». Більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; www.cilt.org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it;  www.europeestaalportfolio.nl та безпосередньо звернувшись до національного експерта проекту Карпюк О.Д. за адресою: karpiuk@i.ua
     Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання. 

Висновок

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебіч­ний розвиток дитини пов'язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об'єктивної та суб'єктивної готовності дітей до життя за межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готов­ності дитини до життя, що включає такі якості:

• уміння приймати рішення та робити вибір;
• бути свідомим громадянином своєї держави;
• відчувати себе громадянином цілого світу;
• вміти співпрацювати з іншими людьми;  
• завжди працювати якісно;
• проявляти ініціативу;
• навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;
• бути свідомим того, що існують різні цінності.

Отже, нестандартні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів. їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться тим чи іншим предметом, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виник­ненні цього інтересу. Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Як ми показали, нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емо­ційним, мислення — творчим, самостійним, гнучким. Тому використан­ня нестандартних уроків дає найбільший ефект у класах, де переважають учні з нестійкою увагою, незначним інтересом до предмета.

Але в будь-якому випадку під час підготовки нестандартного уро­ку слід враховувати певні вікові особливості дітей шкільного віку.

Такі форми проведення занять "знімають" традиційність уроку оживляють думку. Однак необхідно визначити, що занадто часте звернення до подібним формам організації навчального процесу недоцільно, тому що нетрадиційне може швидко стати традиційним, що в кінцевому рахунку приведе до падіння в учнів інтересу до предмету.

Список використаної літератури

1. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе – М.: Просвещение с. 43
2. Кулачін П. Т. Міжпредметнні зв’язки в процесі навчання. – М.: Просвещение, 1980
3.  Лазарев В. С. Поняття педагогічної та інноваційної системи школи // Сільська школа – 2003 - №1
4. Мильруд Г. П. Обучение школьников речевому взаимодействию на уроке иностранного языка // Иностранные языки. – 1991
5. Пасів Є. М.  Комуникатывный метод обучения иноязычному творению. – М.: Просвещение, 1991

Додатки

                                            Метод    портфоліо

 Сучасний  розвиток  міжнародних  зв’язків   України , намагання  нашої  держави   налагодити зв’язки  на  європейському   та  світовому  рівнях ,  нові політичні , соціально-економічні  та культурні   аспекти вимагають ґрунтовних змін у галузі навчання іноземних мов

   Іноземна мова є важливим засобом  міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню  громадян різних країн, забезпечує такий рівень  їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватися і комфортно почуватися  в країні, мова якої вивчається. Майже в усьому світі знання декількох іноземних мов –це норма, для України –це виняток. Тому завданням сучасної освіти є стимулювання учнів  до вивчення мов та пошук і використання  ефективних інноваційних методів викладання.

Час, суспільство і самі діти спонукають учителя постійно змінювати методи навчання , шукати такі, які будуть  найпродуктивнішими на певному етапі, сприятимуть розвитку особистості.  Особистості, яка зможе проявити себе  в будь-яких умовах конкуренції, досягти поставленої мети, реалізувати себе, яка не буде боятися експериментувати, змінювати щось у собі й у своєму житті.

Для того, щоб особистість розвивалася саме в такому напрямку, потрібно навчити її самоаналізу, самокритики, самодисципліни, саморозвитку,самоконтролю, самореалізації, самовираження. Саме тому для організації самостійної роботи учнів я обрала метод порт фоліо

Це – сучасно

         результативно

         Інтерактивно

         цікаво

         креативно

          диференційовано                                                                                                .

 Основною метою цього методу є створення мотивації навчальної діяльності , розвиток пізнавальних навичок , об’єктивної самооцінки, творчих здібностей, уміння самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі , планувати свою діяльність, формувати організаційні навички.

Чим цінне порт фоліо для учня та вчителя ?

Перш за все тим , що робота виконана учнем самостійно, відрізняється від інших, є єдиною у своєму роді. Це сприяє усвідомленню учнем своєї неповторності, бо кожна папка ведеться творчо (дитина  має право робити малюнки, клеїти фото  тощо).На сторінках власного порт фоліо школярі роблять усе для того, щоб довести свою неповторність, проявити свою творчість, реалізувати свої задуми, розкрити себе як особистість.

Портфоліо містить :

фото учня

анкетні дані учня

табель оцінювання вчителем

графік росту                        

папку самоосвіти

папку творчих проектів .

Оформлення портфоліо передбачає заповнення анкетних даних учня, що сприяє усвідомленню ним своєї значимості. На титульній сторінці портфоліо дитина розміщує своє фото та подає короткі відомості про себе.

Табель оцінювання вчителем діти заповнюють після того, як учитель оцінив знання за  урок, а потім і за всю тему.

Табель оцінювання вчителем та графік росту є стимулом до навчання,. а ще – засобом самоконтролю  та контролю з боку батьків. Відомо, що сучасні діти без ентузіазму дають                                                                                 щоденник на оцінку,а коли й дають, то інколи важко простежити ріст, стабільність чи спад знань. Графік росту – це ефективний засіб добитися того, щоб діти записували кожен зароблений бал Вони будують координатну пряму, фіксують дати, коли отримано бал, та сам бал .Потім креслиться графік , з якого видно результати навчальної діяльності учня. І батькам, і вчителеві, і дитині легко контролювати цей процес.

Сторінка самоосвіти дає школярам право вибору інформації,вони працюють над тим матеріалом, який їх цікавить  . Ефективність ведення цього файлу полягає ще й у тому, що учні вчаться працювати самостійно, обирають той матеріал та вид роботи, який їм цікавий,відповідає їх рівню. Інколи педагог дає поради чи завдання щодо інформації, яку можна опрацювати в рамках самоосвіти . Але з досвіду роботи видно , що у наших учнів стільки інтересів, такий політ фантазії, що часто приємно вражає: переклад сучасних пісень  як з англійської рідною мовою, так і навпаки, переклад віршів та казок, створення ілюстрованих словників ,складання віршів,оповідань,розгадування кросвордів тощо. Все це супроводжується малюнками,  фотографіями,таблицями та ін..

Сторінка творчих проектів сприяє розвитку творчого та наукового рівня учня. Зазвичай на рік вони виконують   1-2 проекти, які розміщують  у цьому файлі.

Це рекомендований перелік матеріалів, які можна розміщувати в портфоліо. Кожен учитель  може вносити свої корективи відповідно до рівня знань учнів ,специфіки предмету, вікових особливостей, інтересів дитячого колективу та ін.

Термін ведення портфоліо: необмежений.

Графік ведення: вільний.

Стиль ведення: безмежний.

Графік контролю : регулярний.

Діти працюють з портфоліо дома, тоді, коли вони мають вільний час, або за графіком, який встановлює вчитель. Роботи слід перевіряти регулярно, щоб стимулювати учнів, контролювати їх досягнення. Портфоліо рекомендується вести весь час, доки вивчається предмет. Так діти зможуть самостійно  згадати вивчене, порівняти свої інтереси у різному віці, простежити ріст своїх знань.

Цей метод розкриває можливість диференційованого підходу до вивчення , бо кожен, хто веде портфоліо, сам обирає рівень складності матеріалу. Пріоритетом цього методу є надання учневі,який вивчає іноземну мову,  можливості  проявляти творчість, розвивати свої інтереси.

Я вважаю, що не вчитель обирає напрямок роботи , ставить перед собою проблему, а час керує ним і змушує працювати у певному напрямку. Зараз стосунки вчителя та учня досягли такого рівня,коли школяр має можливість і вміє реалізовувати свій творчий потенціал, самостійно розвиватись, а педагог повинен лише стимулювати,уміло направляти цей процес.

ТВОРЧИЙ ЗВІТ

УЧИТЕЛЯ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

ДЗЮНДЗІ С.І.

2013р.

Скільки мов ти знаєш, скільки разів ти людина.                                                                               
                                                                                                                                                                      Цей вислів має два значення: людина освічена цивілізована має знати іноземну мову. Але дуже важливо, якою людиною вона стане. Тому головною метою моєї педагогічної діяльності всі роки є формування особистості, яка буде здатна навчатися протягом всього життя, розвивати людину в людині і закласти в ній механізм самореалізації, самоосвіти і самовиховання .

  Моє кредо :

«Учитель доти вчитель, доки він учень.»

    Головним завданням вивчення англійської мови  є розвиток «діалогу культур", вивчення країнознавчого матеріалу, розвиток інтелекту сучасного учня та його особистості і, насамперед, навчання спілкуванню на англійській мові, тобто розвиток комунікативних умінь для рішення ситуації «реального спілкування"

Моя програма –проект.

«Вік живи – вік учися.»Так ,усі роки я намагалася вдосконалювати себе і свої знання через самоосвіту, вивчення досвіду своїх колег, ППД, навчання у співпраці (С.Курит,м.Чернівці,ОЛПО) участі у роботі методоб’єднань, конференціях та семінарах, конкурсах ( лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»2012 у номінації «Англійська мова»)  друкування у фахових періодичних виданнях («Англійська мова та література» №13 ,2009р.розробки уроків по темі «Спорт у Великій Британії», «Англійська мова в початковій школі»№7, 2011р.»Покупки» «Учительський журнал on-line»,лютий 2013, «Сайковський в Англії») .Протягом атестаційного періоду мною було проведено  відкриті уроки на шкільному («Книги – наші друзі», «Школи в Англії», «Подорож до Лондона», «Винахідники та їх винаходи», «У.Шекспір»)  та районному (« Дала земля  народу Громовенка», «З історії Золотої Балки», «Фестиваль «Червона Рута», «Чайковський в Англії») рівнях.    

Проблема,над якою працюю :

  Підвищення ефективності уроку англійської мови шляхом упровадження методу портфоліо у навчально-виховний процес.                

   Іноземна мова є важливим засобом  міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню  громадян різних країн, забезпечує такий рівень  їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватися і комфортно почуватися  в країні, мова якої вивчається. Майже в усьому світі знання декількох іноземних мов – це норма, для України – це виняток. Тому завданням сучасної освіти є стимулювання учнів  до вивчення мов та пошук і використання  ефективних інноваційних методів викладання.

Час, суспільство і самі діти спонукають учителя постійно змінювати методи навчання , шукати такі, які будуть  найпродуктивнішими на певному етапі, сприятимуть розвитку особистості.  Особистості, яка зможе проявити себе  в будь-яких умовах конкуренції, досягти поставленої мети, реалізувати себе, яка не буде боятися експериментувати, змінювати щось у собі й у своєму житті. Для того, щоб особистість розвивалася саме в такому напрямку, потрібно навчити її самоаналізу, самокритики, самодисципліни, саморозвитку,самоконтролю, самореалізації, самовираження. Саме тому для організації самостійної роботи учнів я обрала метод портфоліо.

Це – сучасно

         результативно

        інтерактивно

         цікаво

         креативно

         диференційовано                                                                                                .

 Основною метою цього методу є створення мотивації навчальної діяльності , розвиток пізнавальних навичок , об’єктивної самооцінки, творчих здібностей, уміння самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі , планувати свою діяльність, формувати організаційні навички.

Чим цінне порт фоліо для учня та вчителя ?

Перш за все тим , що робота виконана учнем самостійно, відрізняється від інших, є єдиною у своєму роді. Це сприяє усвідомленню учнем своєї неповторності, бо кожна папка ведеться творчо (дитина  має право робити малюнки, клеїти фото  тощо). На сторінках власного порт фоліо школярі роблять усе для того, щоб довести свою неповторність, проявити свою творчість, реалізувати свої задуми, розкрити себе як особистість.

Портфоліо містить :

фото учня

анкетні дані учня

табель оцінювання вчителем

графік росту                        

папку самоосвіти

папку творчих проектів .

Оформлення портфоліо передбачає заповнення анкетних даних учня, що сприяє усвідомленню ним своєї значимості. На титульній сторінці портфоліо дитина розміщує своє фото та подає короткі відомості про себе.

Табель оцінювання вчителем діти заповнюють після того, як учитель оцінив знання за  урок, а потім і за всю тему.

Табель оцінювання вчителем та графік росту є стимулом до навчання,. а ще – засобом самоконтролю  та контролю з боку батьків. Відомо, що сучасні діти без ентузіазму дають  щоденник на оцінку,а коли й дають, то інколи важко простежити ріст, стабільність чи спад знань. Графік росту – це ефективний засіб добитися того, щоб діти записували кожен зароблений бал Вони будують координатну пряму, фіксують дати, коли отримано бал, та сам бал .Потім креслиться графік , з якого видно результати навчальної діяльності учня. І батькам, і вчителеві, і дитині легко контролювати цей процес.

Сторінка самоосвіти дає школярам право вибору інформації,вони працюють над тим матеріалом, який їх цікавить  . Ефективність ведення цього файлу полягає ще й у тому, що учні вчаться працювати самостійно, обирають той матеріал та вид роботи, який їм цікавий,відповідає їх рівню. Інколи педагог дає поради чи завдання щодо інформації, яку можна опрацювати в рамках самоосвіти . Але з досвіду роботи видно , що у наших учнів стільки інтересів, такий політ фантазії, що часто приємно вражає: переклад сучасних пісень  як з англійської рідною мовою, так і навпаки, переклад віршів та казок, створення ілюстрованих словників ,складання віршів,оповідань,розгадування кросвордів тощо. Все це супроводжується малюнками,  фотографіями,таблицями та ін..

Сторінка творчих проектів сприяє розвитку творчого та наукового рівня учня. Зазвичай на рік вони виконують   1-2 проекти, які розміщують  у цьому файлі.

Це рекомендований перелік матеріалів, які можна розміщувати в портфоліо. Кожен учитель  може вносити свої корективи відповідно до рівня знань учнів ,специфіки предмету, вікових особливостей, інтересів дитячого колективу та ін.

Термін ведення портфоліо: необмежений.

Графік ведення: вільний.

Стиль ведення: безмежний.

Графік контролю : регулярний.

Діти працюють з портфоліо дома, тоді, коли вони мають вільний час, або за графіком, який встановлює вчитель. Роботи слід перевіряти регулярно, щоб стимулювати учнів, контролювати їх досягнення. Портфоліо рекомендується вести весь час, доки вивчається предмет. Так діти зможуть самостійно  згадати вивчене, порівняти свої інтереси у різному віці, простежити ріст своїх знань.

Цей метод розкриває можливість диференційованого підходу до вивчення , бо кожен, хто веде портфоліо, сам обирає рівень складності матеріалу. Пріоритетом цього методу є надання учневі,який вивчає іноземну мову,  можливості  проявляти творчість, розвивати свої інтереси.

Я вважаю, що не вчитель обирає напрямок роботи , ставить перед собою проблему, а час керує ним і змушує працювати у певному напрямку. Зараз стосунки вчителя та учня досягли такого рівня,коли школяр має можливість і вміє реалізовувати свій творчий потенціал, самостійно розвиватись, а педагог повинен лише стимулювати,уміло направляти цей процес.

       Мій кабінет — моя фортеця
Необхідною умовою проведення якісного навчального процесу є шкільний кабінет. У кабінеті англійської мови поряд із постійними і змінними демонстраційними, граматичними, тематичними, інформаційними  стендами є і чудові меблі. На їх полицях знаходяться словники, підручники,художня, методична і довідкова література, періодичні видання, тематичні папки.

                                Результати, якими я пишаюсь
Учні , які вчаться на факультеті  іноземних мов:
Ватаг І .                 2008р. ( КНУ )

Загорулько В.       2012р.( ХДУ )                               

Діти тим талановитіші та розумніші, чим більше можливостей бути           талановитими і розумними ми їм даємо.

Ефективному навчанню англійської мови допомагає добре організована                    позакласна робота: індивідуальна робота з обдарованими дітьми, метою якої є поглиблене вивчення матеріалу основної програми з англійської мови;
проведення літературних вечорів, вікторин, КВК;
проведення шкільних олімпіад та підготовка до районних .
Традиційним стало проведення в школі тижня англійської мови в лютому місяці, метою якого є:
 активізація знань лінгвістичних одиниць, умінь і навичок говоріння у процесі змагань, виступів і конкурсів;
розширення словникового запасу;
розвивання вміння  користуватися англійською мовою в «реальних ситуаціях»
виховання інтересу до вивчення англійської мови.
Діти залюбки беруть активну  участь у таких заходах:

              Вікторина:
             «English-Speaking Countries» (10-11 класи)

            «Great Britaіn» (8-9 класи)

Конкурс знавців англійської мови:

            «Young Anglonauts» (2-4 класи)

            «We’re English Lovers» (5-7класи);

Вечір відпочинку « В ім’я кохання»;

Виховна година

           «Різдвяні традиції Англії» (5 клас)

Літературний вечір

           «Robert Burns» (11 клас).

Мої вихованці є дипломантами та учасниками  Всеукраїнського конкурсу з англійської мови «Гринвіч», Всеукраїнської предметної олімпіади з англійської мови «Олімпус» та ін..

 Я не тільки вчитель англійської мови, я-класний керівник 10-го класу. Проблема, над якою я працюю – «Підвищення рівня активності та успішності учнів». Велику увагу я приділяю індивідуальний  роботі з учнями і співпраці з батьками шляхом консультацій,бесід ,анкетування,спостереження, надання допомоги. Виховна робота класу – це спосіб організацій життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства. З цією метою проводились виховні години («Мій друг – це …»,  »Чорнобильське відлуння»,  «Хто не знає минулого , той не знатиме майбутнього» , «Видатні постаті Херсонщини» та ін. Не забутніми були поїздки до м.Дніпропетровськ та м.Запоріжжя. Учнівський колектив став лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Маленький українець» у номінації «Вечір родинного віншування».

Я - керівник шкільного методоб’єднання вчителів гуманітарного циклу, яке працює над темою «Комунікативно-діяльнісний принцип на уроках предметів гуманітарного циклу». Усі члени  беруть активну участь у засіданнях МО (готують доповіді, обмінюються досвідом, відвідують уроки колег) .

 Для подальшого підвищення професійного рівня я створила свій сайт (http://svetlana-homenko.jimdo.com) та склала  програму –проект  організації навчальної діяльності учнів.

Завдання програми:

сприяти розвитку пізнавальної активності учнів;                                                                                                                                                                                                                                    

формувати навички самостійного отримання знань;

здійснювати диференційний підхід у навчанні англійської мови;

розвивати творчі здібності учнів;

збагачувати власний інтелектуальний багаж.

Аналіз роботи
   над підручником «We Learn English»
                       для 5-го класу
                   (автор Алла Несвіт)

     У підручнику дотримано вимоги Державного стандарту загальної середньої освіти. Зміст підручника відповідає навчальній програмі з іноземної мови щодо структури,співвідносність його розділів, Обсяг змісту підручника оптимальний, співвіднесений із предметним змістом, що дає можливість забезпечити опанування учнем програмного змісту в результаті навчальної діяльності як під керівництвом учителя, так і самостійно. У змісті підручника спостерігається вибір і укладення базових знань у системі, що забезпечує їхнє засвоєння, У підручнику дотримано вимоги щодо побудови текстів, є наявність питань та варіанти розв`язування і відповіді. Підручник умотивовано поділяє навчальний матеріал на розділи, їх послідовність наявність зв`язку між ними.
     Підручник має вправи на порівняння,вибірковий аналіз, розпізнавання головного, групування. Зміст підручника   пов`язаний із життям, із завдання виховання дитини як особистості,  забезпечення його здібностей та обдарування.  У підручнику є ситуації, які створюють умови для педагогічної творчості вчителя. Ситуації у підручнику можуть стати у пригоді учню у його повсякденному житті.
  Зміст підручника має чітке і послідовне структурування  навчального матеріалу. Матеріал між розділами подано рівномірно.
   Зміст підручника придатний для організації самоосвіти учнів, розвитку творчого мислення, формування загально навчальних і спеціальних навичок та умінь. У підручнику є достатність довідкового (матеріалу) забезпечення відповідність лексико-синтаксичної складності тексту віковим особливостям учнів, емоційний виклад змісту. Прослідковується дотримування узгодженості із суміжними дисциплінами, наступності раніше вивченого навчального матеріалу.
   Підручник має засоби підвищення мотивації до навчання, розвитку інтересів учнів до вивчення англійської мови. Підручник достатньо і методично ілюстрований. Зображення на ілюстрації, що супроводжується підписами та текстами, чітке і доручне. Ілюстрований матеріал є самостійним джерелом інформації. У змісті підручника наводиться чітке визначення завдань, які  відповідають вимогам програми.
   Підручник  має передмову  з поясненням, англо-український словник, граматичний довідник, інтерактивні колективні та індивідуальні форми роботи.

РОБОТА  З БАТЬКАМИ В ШКОЛІ

На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням завдань цього семінару, ми будуємо невидимий ланцюжок між родиною і школою, який служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу.

Це спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в школі, як у рідній домівці:  вечори, конкурси, спортивні змагання, робота батьківського комітету.

А тому актуальними для педколективу є слова В.О.Сухомлинського: «Педагогічна ідея - це крила, на яких злітає педагогічна творчість.

 Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше і найпотрібніше в шкільному житті - колективна батьківська робота».

Останнім часом з тих чи інших  причин школа і сім'я перебувають у стадії  конфронтації. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у такому вихованні власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів.

У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають  у вихованні  дітей.

Сім'я і школа — потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними в постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що  призводить до проявів аморальної поведінки.

            Останнім часом психолого-педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.

  Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.

Ø   Школа — не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Розводячи виховні сфери школи і сім'ї, педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.

Ø   Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків.

Ø   Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури.

Ø   Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності.

Ø   Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.

Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту.

Школа завжди прагнула до взаємодії з сім'єю. Це знаходило своє відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній просвіті батьків, у безкінечному обговоренні з батьками з приводу навчання і поведінки їхніх дітей, у викликах батьків до школи тощо.

Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.

          Визначальна умова взаємодії цих двох суб'єктів  - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного.

            Отже, педагог має знати, з якої сім'ї прийшла в школу кожна дитина, яка структура цієї сім'ї, у якому стані перебуває сучасна українська родина і які тенденції зумовлюють її розвиток. Це зробить взаємодію педагога та батьків учнів більш конкретною, осмисленою, результативною.

Тому  пропонуємо вашій увазі:

Рекомендації щодо роботи з батьками:

•       пізнати кожну дитину;

•       знати, як вона мислить, відчуває, сприймає;

•       вивчити характер, волю, інтереси дитини;

•       вивчити особливості її організму;

•       максимально зблизити сім'ю та школу на основі;

•       взаємоспілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги.

Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці,  любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, родинній злагоді.

В. Сухомлинський вважав, що сім'я — «джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».

              Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучасникам творчого процесу виховання учнів.

Педагогічний колектив школи ставить своїм завданням дати батькам глибокі знання виховання.

Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків.

Родинне виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом з учителями володіють сучасними педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх практично.

 Положення про батьківські збори

 1.      Мета проведення батьківських зборів

1.1. Повідомлення інформації, необхідної для роботи з дітьми.

1.2. Інформування, інструктаж батьків про зміни або введення нових організаційних моментів у режим функціонування школи.

1.3. Знайомство батьків із аналітичними матеріалами.

1.4. Консультування батьків із питань навчання та виховання учнів.

1.5. Обговорення надзвичайних випадків, складних або конфліктних ситуацій.

1.6. Прийняття рішень, які вимагають обліку думок батьків із різноманітних питань шкільного життя.

1.7.  Творчі звіти дитячого і педагогічного колективів перед батьками.

 2.      Правила проведення зборів.

2.1. Класний керівник зобов'язаний всебічно продумати і підготувати до зборів необхідну інформацію і документи.

2.2. Кожні збори мають свій «сценарій», програму, рекомендації, поради, настанови.

2.3. Головним методом проведення зборів є діалог.

2.4. Батьків запрошують на збори і повідомляють про порядок денний не пізніше, ніж за 4 дні до проведення зборів.

2.5. Дирекція школи повинна бути проінформована про дату і порядок денний не пізніше, ні, за 4 дні до проведення зборів.

2.6. Учителі-предметники повинні бути присутні на зборах за запрошенням класного керівника.

2.7. Класний керівник повинен сформулювати мету запрошення на збори вчителів-предметників.

2.8. . Класний керівник вирішує організаційні питання напередодні зборі в (місце зберігання верхнього одягу, організація зустрічі, підготовка кабінету).

2.9. Класний керівник інформує директора про підсумки батьківських зборів, про питання і проблеми, які були підняті батьками на зборах, наступного дня після проведення зборів.

 3.      Принципи проведення батьківських зборів

3.1. Батьківські збори — не просто форма зв'язку сім'ї і школи, це місце одержання важливої педагогічної інформації, трибуна пропаганди кращого досвіду роботи та стосунків із дітьми.

3.2. Батьки на зборах повинні відчути повагу до себе, бути впевненими  в тому, що безтактних розмов не буде.

33. У школі  і сім'ї одні проблеми та турботи — це проблеми дітей і турбота про дітей. Завдання зустрічі батьків і вчителів — шукати шляхи їхнього розв'язання.

3.4. Нічого, крім розчарування, не викликають у батьків збори, де їм доповідають, які в них погані діти, і не радять, як їм допомогти.

3.5. Результативними є ті збори, де виникає розуміння, коли на запитання даються відповіді, ведеться дискусія.

 4.      Види та форми проведення зборів

4.1.   Види батьківських зборів:

•   загальні (класні) збори проводяться 4 рази на рік;

•   диференційовані (спеціально запрошується група батьків);

•   збори, періодичність яких визначається  класним керівником.

4.2. Форми проведення зборів:

•  директивні — консультативні;

•  дискусійні;

•  семінари;

•  клубні;

• творчі зустрічі та звіти.

 Форми роботи педагогів з батьками — це способи організації спільної діяльності та спілкування.

 Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямках:             

Ø   організаційна робота школи із сім'єю;

Ø   підвищення педагогічної культури батьків.

 В організаційній роботі школи з батьками доцільним є поєднання індивідуальних,

групових, колективних та масових форм роботи.

Індивідуальними формами роботи вчителя з батьками є:

відвідування сімей учнів удома,

бесіди з батьками учня, тощо.

 Відвідування сім'ї учня вчителем.

Учитель відвідує сім'ю учня з метою налагодження контактів з батьками, з'ясування загальної та педагогічної культури сім'ї, умов життя учня, консультування щодо єдиних вимог до дитини, залучення батьків до участі в роботі школи тощо.

Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний візит учителя викликає

ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як їх усунути. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

Перше відвідування сім'ї класним керівником є дуже відповідальним моментом, який найчастіше вирішує, чи будуть батьки прислухатися до порад учителя, співпрацювати зі школою в питаннях навчання та виховання дітей.

До відвідування тієї чи іншої сім'ї вихователь готується заздалегідь: дізнається про її склад, матеріальне становище, освіту батьків, місце роботи, обмірковує можливі питання та відповіді на них, визначає, які дані про дитину потрібно отримати насамперед.

Звичайно, за один візит класний керівник не зможе отримати відповіді на всі питання, що його цікавлять. Тому не слід виявляти нетерпіння, переривати розповіді батьків та інших членів сім'ї. Бесіда з батьками має проходити у доброзичливому, спокійному тоні.

 Індивідуальні бесіди з батьками

Відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з класним керівником на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати.

Не можна проводити бесіду з батьками у присутності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд школяра будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте.

Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох вагомих слів.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з учителем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учителем залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена.

Індивідуальне спілкування з батьками дає вчителю можливість вибрати правильний підхід до дитини.

Робота з групами батьків

Вчителю доцільно починати зі спостереження за навчанням та поведінкою учнів та вивчення їхніх сімей. Застосування методів анкетування, опитування, вивчення шкільної документації, спостереження дозволить вчителю отримати потрібну інформацію та розподілити батьків на групи (за типом сім'ї, за помилками батьків у сімейному вихованні, за проблемами учня, що виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами тощо). Деякі батьки можуть входити до кількох груп. Соціально-педагогічна робота вчителя з групами батьків сприяє активнішій участі батьків у взаємодії зі школою.

            Основними колективними формами роботи з батьками є класні батьківські збори, лекції, бесіди, конференції, сімейні свята в класі («День матері», «Бабусина скарбничка» тощо).

            На класних батьківських зборах заслуховуються повідомлення з різних питань виховання (доповідь, інформація вчителя, лікаря чи повідомлення батьків про досвід виховання дітей у сім'ї), підбиваються підсумки роботи з учнями за семестр, рік; вирішуються організаційні та господарські питання.

Тематика педагогічних бесід та доповідей на класних зборах визначається вчителем відповідно до річного плану роботи з батьками.

При цьому неодмінно мають враховуватись інтереси та побажання батьків. Зміст такої бесіди повинен містити не тільки теорію питання, але й конкретні рекомендації.

 Бесіда з батьками передбачає жвавий обмін думками, участь у ній кожного з батьків.

 Класні батьківські збори слід проводити раз на семестр.

Проте, за можливості, краще організовувати їх частіше. Особливо це стосується батьків першокласників, які більшою мірою потребують педагогічних порад щодо організації життя, навчання та виховання дитини.

Класні батьківські збори можна організовувати по-різному.

 Орієнтовний план проведення батьківських зборів

1. Бесіда на педагогічну тему, яку готує вчитель  (психолог).

2. Обмін думками.

3. Повідомлення вчителя про навчально-виховну роботу в класі.

4. Обговорення та вирішення питань, що стосуються життя класу.

5. Різне.

 1-й клас

Педагогічні консультації для батьків «Ваша дитина – школяр».

Бесіда «Про роль особистого прикладу в сім’ї»

Практикум для батьків: «Формування постави», «Вплив фізичних вправ на здоров’я», «Робота з підвищення розумової та фізичної активності дитини»

Батьківський «круглий стіл» на тему «Виховання любові до праці»

 2-й клас

Батьківські збори-лекції: «Роль батьків в організації навчальної діяльності дітей», «Виховання чуйності та доброти»

Збори-рольова гра «Стосунки між батьками та їхня роль у формуванні особистості молодшого школяра».

 3-й клас

Педагогічні практикуми: «Вчимо і виховуємо», «Трудове виховання сім’ї», «Матусина школа».

Тестування: «Чи добрі ви батьки?», «Справи сім’ї – мої справи»

Проблемні мости: «Батьки і діти – одвічне коло», «Поговори зі мною, мамо».

Батьківські збори: «Співпраця школи і сім’ї», «Хороші сімейні традиції – запорука морального здоров’я дитини», «Чи варті ви своєї обдарованої дитини?»

«Круглий стіл» на тему «Що заважає бути дітям вихованими?»

 4-й клас

Батьківські збори: «Дбайте про культуру поведінки дитини»,

«Василь Сухомлинський про виховання дитини в сім’ї»,

 «Громадянин формується з дитинства», «Всі діти – здібні»

Практикум: Вплив особистого авторитету батьків на формування морально-ціннісних взаємин з дітьми»

Індивідуальні консультації: «Роль сім’ї в утвердженні загальнолюдської моралі», «Коли і як вони розвиваються».

 5-й клас

Тестування: «Чи добрі ви батьки?», «Справи моєї родини – мої справи».

Педагогічні практикуми: «Вчимо і виховуємо», «Трудове виховання в сім’ї», «Матусина школа», «Виховний ідеал української сім’ї».

6-й клас

День відчинених дверей для батьків.

Аукціон сімейної педагогіки «Виховний потенціал сім’ї».

Вечір запитань і відповідей «Психологія спілкування з дітьми»

 7-й клас

Родинні посиденьки.

Години спілкування «Школа взаємин. Батьки і діти»

Лекція «Щоб міцно стояти на ногах, я повинен триматися коренів»

Диспут «Ціна» людини»

8-й клас

Батьківські посиденьки.

День сім’ї у класі.

Інтелектуальні сімейні ігри.

«Круглий стіл» на тему «Дівчинка, дівчина – про виховання дівчини в родині»

9-й клас

Бесіда «У сім’ї росте дівчинка (хлопчик), фізіологічні і психологічні особливості статі».

Лекції лікарів «Профілактика венеричних і гінекологічних захворювання»

Вивчення Кодексу України про сім’ю.

Індивідуальні бесіди:

-        «Чоловік у сім’ї: правові, психологічні, моральні аспекти»;

-        «Запобігання ранньої вагітності».

 10-й клас

Семінар «У що ж вірити нашим дітям (про моральні орієнтири сучасності)

Перегляд науково-популярного фільму «Статеве виховання дитини»

Лекція «Роль сім’ї у вихованні поваги до державної символіки України»

11-й клас

Конференція «Сім’я – колиска людства і людяності»

Практичне заняття «Формування здорового способу життя»

Консультація «Виховання вміння керувати бажаннями»

Консультаційний пункт «Виникло питання».

 Батьківські збори

організаційні,

тематичні,

 підсумкові.

Але більш раціональною та дієвою формою цієї роботи є комбіновані збори, які комплексно розв'язують завдання, поставлені перед школою в соціально-педагогічній роботі з батьками.

Для ефективної організації батьківських зборів доцільно періодично проводити анкетування.

 Анкета для батьків

1. Яку інформацію Ви хотіли б отримати на батьківських зборах?

2. Які питання виховання Вас особливо хвилюють?

3. Яку пресу Ви читаєте?

4. Чим Ви можете допомогти класному керівнику в роботі з дітьми класу?

    5. На що вчителю слід звернути особливу увагу в роботі з Вашою дитиною?_______________

Анкета для батьків

«Вплив родинної атмосфери на успішність дитини».

1)      Чи знаєте Ви, від чого залежить психологічний настрій дитини на весь день? (Оберіть потрібний варіант відповіді.)       а)   Так.  б)   Ні.

2)      Яке запитання Ви ставите дитині, коли вона повертається зі школи?

а)      Які оцінки ти сьогодні отримав?

б)      Що було цікавого в школі?         

в)      Чи не накоїв ти сьогодні що-небудь?

3)      Що ви знаєте про те, як слід реагувати на успіхи та невдачі дитини у школі?

а)      Знаю багато, бо багато читав про це.         

б)      Я мало читав про це.        

в)      Нічого не знаю.

4)      Чи знаєте Ви, що створює в родині атмосферу неспокою, що є перевантаженням для нервової системи дитини?

а)      Так, знаю.

б)      Знаю, проте хотілося б дізнатись більше.

в)      Не знаю нічого.

5)      Чи потрібна Вам порада щодо здійснення контролю за роботою дитини вдома і щодо надання їй розумної допомоги?

а)      Так, необхідна.

б)      Ні.

6)      Чи вважаєте Ви, що підвищені й агресивні інтонації є невід'ємною частиною виховного процесу в родині?

а)      Так, це єдиний спосіб впливу на дитину.

б)      Так, але я обминаю цього.

в)      Ні, це неприпустимо.

Після анкетування проводиться обговорення його результатів.

 Анкета для учнів «Моє життя в родині»

Оберіть найбільш прийнятні для вас варіанти відповідей.

1.      Що б ти хотів отримати від родини, у якій живеш?

а)      Доброї організації побуту;

б)      радощів від спілкування;

в)      спокою, захищеності.

2.      Чи самотній ти в родині?

а)      Так;   б)ні;   в)не знаю.

8.   Чи бажаєш ти, щоб твоя майбутня родина була схожою на твою нинішню?

а)      Так;

б)      ні;

в)      не знаю.

4.      Як ти вважаєш, що найбільше хвилює твоїх батьків у родинному житті?

а)      Здоров'я дітей;

б)      навчання дітей;

в)      трудова участь дітей ужитті родини.

5.      Яка з наведених нижче життєвих настанов є для тебе найбільш вагомою?

а)      Бути матеріально забезпеченим;

б)      зустріти кохання;

в)      мати багато друзів;

г)       реалізувати власні інтелектуальні можливості.

6.      Чи є в тебе таємниці від родини?

а)      Так;

б)      ні.

7.      Чим для тебе є вечір, проведений вдома?

а)      Радість спілкування;

б)      нагода бути самим собою;

в)      мука, нудьгування.

8.      Чи знайомий ти з моральними та матеріальними проблемами, що існують у твоїй родині?

а)      Так;

б)      ні.

 Анкета для батьків «Життя Вашої дитини в родині»

Оберіть найбільш прийнятні для вас варіанти відповідей.

І)  Як ви гадаєте, чого очікує Ваша дитина від родини, в якій живе?

      а)  Доброї організації побуту;

б)      радощів від спілкування;

в)      спокою, захищеності.

2)      Що найбільш вас хвилює?

а)      Здоров'я дитини;

б)      навчання дитини;

в)      трудова участь дитини в житті родини.

3)      Чи самотня Ваша дитина в родині?

а)      Так;

б)      ні;

в)      не знаю.

4)      Як Ви гадаєте, чи забажає дитина, щоб її майбутня родина була схожа на Вашу?

а)      Так;

б)      ні;

в)      не знаю.

5)      Яка з наведених нижче життєвих настанов є, на Ваш погляд, для дитини найбільш вагомою?

а)      Бути матеріально забезпеченим;

б)      зустріти кохання;

в)      мати багато друзів;

г)       реалізувати власні інтелектуальні можливості.

6)      Чи знайома Ваша дитина з тими моральними і матеріальними проблемами, що існують в родині?

а)      Так;

б)      ні.

7)      Чи є у Вашої дитини особисті таємниці, які вона приховує від родини?

а)      Так;

б)      ні;

8)      Що для Вашої дитини вечір, проведений вдома?

а)      Радість спілкування;

б)      нагода бути самим собою;

в)      мука та нудьгування.

Після заповнення батьками анкети класний керівник пропонує їм ознайомитись з відповідями їхніх дітей на анкету «Моє життя в родині».

Протокол батьківських зборів

Протокол № ___

Присутні: __________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

Тема батьківських зборів: _______________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

                   ______________________________________________________________________________

Порядок денний.

1.____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2._________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

3._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________   _______________________________________________________________________________________

4._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

Слухали: _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Постановили:

1.____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ

 Створено з метою  управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Їх обирають на батьківських зборах класу. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класними керівниками.

 Основні  завдання батьківського  комітету

Налагодити тісний зв’язок школи з батьками .

• Активізувати роботу батьківського комітету школи.
• Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома
• Впровадження форм роботи з сім’єю , що сприяє  гуманізації                  

взаємовідносин  „педагоги – батьки”.

Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучасниками творчого процесу виховання учнів.

 ФУНКЦІЯ РОБОТИ

КЛАСНОГО КЕРІВНИКАМИ З БАТЬКАМИ

Перша  функція

 – ознайомлення  батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу , що організовує  школа , обумовлена  необхідністю вироблення  однакових  вимог, загальних принципів, визначення  мети і завдань  виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному  вихованні  у навчально-виховному процесі школи.

Друга  функція

 -  психолого-педагогічна  освіта батьків .

Третя функція

 - залучення батьків до спільної з дітьми діяльності :

•  Участь у всіх формах позаурочної  діяльності ( походи ,екскурсії, вечори, змагання, благоустрій  школи) .
•  Участь батьків у підготовці загально шкільних традиційних форм роботи

         ( вечори-зустрічі випускників, свята Останнього дзвоника ,

спортивних змагань „Тато, мама , я – спортивна  сім’я”, свято квітів, виставок, тощо )

•  Участь у профорієнтаційній  роботі  школи : екскурсії на виробництво, зустрічі з цікавими людьми ).
•  Участь у роботі ради школи , ради профілактики правопорушень.
•  Надання матеріальної допомоги в класах школи.

 Четверта функція

 – надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем : підлітковий вік , профілактика формування шкідливих звичок , профілактика правопорушень;

П’ята функція

– взаємодія батьків : із громадськими організаціями , батьківськими комітетами школи і класу , шкільними радами.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД У РОБОТІ З БАТЬКАМИ

            Сімейне виховання — процес досить складний і завжди пов'язаний із суб'єктивними чинниками. Недосвідченість батьків, їхнє намагання спиратися тільки на свій досвід, брак певних педагогічних знань і навичок призводить до серйозних помилок.

• Ø Ось чому однією з важливих передумов виховання в сім'ї  підвищення педагогічної культури батьків, насамперед систематичною просвітою, яка передбачає комплексний підхід до питань виховання.
• Ø Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

Запрошення батьків до співробітництва

 ВЗАЄМОДІЯ З БАТЬКАМИ

Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їх боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їх почуття, виявивши стриманість, відкритість.

Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.

 Дотримання позиції рівноправності

 Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

 Визнання важливості батьків у співпраці

Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків,  у вихованні та розвитку дитини.

 Вияв любові, захопленості їх дитиною

Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

 Пошук нових форм співпраці

Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Основне завдання роботи з сім'єю — закріплення, розвиток виховного потенціалу сім'ї.

 Культура означає турботу... Високий рівень культури має той педагог, який дотримується вимог і певних неписаних правил...

 1. Не робить того, що засуджує в інших.

 2. Завжди розуміє й відчуває душевний стан іншої людини (колеги, учня, батька).

 3. Знає, що його поведінка впливає на стан душі, здоров'я, настрій іншої людини.

 4. Знає, що вибачення доречне завжди.

 5. Знає, що в розмові, крім лексичного запасу та граматичної структури, головними є тон та інтонація розмови.

 6. Любить свою роботу й удосконалює її.

 7. Щоденно працює над підвищенням свого фахового й методичного рівня.

 8.  Поважає себе та свою справу.

 9. Ставиться до інших з увічливістю, доброзичливо, тактовно, делікатно, уважно, привітно.

 10. Виконує свою місію вчителя на совість.

 11. З розумінням ставиться до чужого горя та чужої радості.

 12. Уміє непомітно допомогти іншому.

 13. Уміє тактовно, делікатно й переконливо вести розмову.

 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ В РОБОТІ З БАТЬКАМИ

•       Залучайте батьків до шкільного життя, запрошуйте їх до співпраці, на уроки, влаштовуйте з ними зустрічі.

 •       Дякуйте батькам за все, навіть за найменші дрібниці.

Дякуйте багато разів за одне й те саме, бажано прилюдно.

 •       Ніколи не докоряйте батькам, які не відвідують батьківських зборів — це не сприятиме їхньому бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро (без тіні сарказму) радійте їх появі в класі.

 •       Називайте батьків по іменах та по батькові, не вживайте поширених фраз «мама Петра Іванчука». Інакше в батьків складеться враження, що вони вам цікаві лише в такому статусі.

 •       На батьківських зборах наголошуйте на проблемі, а не на конкретній дитині. Водночас хваліть учнів персонально й обов'язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини.

 •       Аналізуйте досягнення дитини з часу останньої зустрічі з батьками.  Окреслюйте проблеми та визначайте потрібну допомогу з боку батьків для її вирішення. Коли батькам пропонують посильну і конкретну модель докладання своїх зусиль, то віддача від них підвищується. Вони частіше звертаються по пораду до вчителя, а той, у свою чергу, має чудову можливість стежити за розвитком дитини в сім'ї.

 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Можливі причини складностей у навчанні дітей:

Ø   Дитина нездорова.

Ø   Учень швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.

Ø   Батьки не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до підлітка (пояснять лише раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка — повторюють те саме безліч разів.

Ø   Дорослі не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.

Ø   Дитина не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не звикла працювати).

Ø   Батьки надто пригнічують учня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й підбадьорити маленьку людину.

Ø   Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.

Ø   Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав'язує дитині свій стиль роботи.

 Поради батькам, що допомагають дітям учитися

•       Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій.

 •       Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.

 •       Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.

 •       Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.

 •       У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відрізок часу.

 •       Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.

 •       Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.

 Золоті правила для батьків

 •       Більшість дітей - "звичайні". Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись з приводу того чого не може зробити.

 •       У різних дітей - різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чуттєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання - визначити оптимум вашої дитини.

Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на винятковість! На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований працелюбний.

Здійснитися в житті може лише активна дитина, Виховуйте людину дій , вчинку.

 •       Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину - розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.

•       Викорініть із своєї практики вираз: "Роби, раз я вимагаю". Замініть цю форму вимоги іншою: "Роби, тому що цього не можна не зробити". Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...

 •       Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно, зона відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтесь терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.

 •       Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на виховання дитини.

Джерело: http://schools.shodennik.ua/school.aspx?school=3139

Комунальний вищий навчальний заклад

«Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради

Кафедра теорії і методики викладання гуманітарних дисциплін

Розвиток  загальнонавчальної компетенції

з англійської мови в учнів 5-9 класів

Випускна робота

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Загальнонавчальна компетентність учнів середньої ланки   ЗНЗ з англійської мови

        1.1 Вікові та психологічні особливості учнів середньої ланки   при вивченні англійської мови ……………………………………………………………………...5

         1.2. Розвиток  загальнонавчальної компетенції учнів на уроці англійської мови ………………………………………………………………………………… 12

Розділ 2. Технологія «навчання у співпраці» як ефективний метод під час навчання англійській мові

         2.1. Розвиток умінь критичного мислення школярів на уроках англійської  мови (на прикладі аналітичного читання)………………………………..………..16

2.2. Використання проектної технології на уроках англійської мови……..19

2.3. Активізація здібностей учнів засобами використання системи вправ і завдань підручника.……………………………………………………....……21

Висновки…………………………………………………………………………….23.

Література……………………………………………………..………………..…...25.

Додатки……………………………………………………………………………...…..

Вступ

Визначальною рисою реформування освіти в Україні на сучасному етапі є перехід до особистісно орієнтованої моделі навчання та виховання, організації психологічних та педагогічних умов, що сприяють становленню індивідуальності, розвитку її внутрішніх можливостей, прагнень, потреб та інтересів. Педагогічною наукою проводиться пошук засобів, які забезпечують ефективність навчання і водночас створюють умови для самовираження, самовдосконалення у різних видах діяльності. Одним із основних завдань навчання іноземної мови в середніх закладах освіти є формування та розвиток загальнонавчальних компетенцій учнів, оскільки вони є підґрунтям розвитку повноцінного сприйняття учнями навчального матеріалу, засвоєння ними низки світоглядних, моральних, суспільно-політичних понять, формування особистості школяра в цілому.

Теоретичні основи проблеми формування й розвитку загальнонавчальних компетенцій знаходять відображення у працях видатних сучасних психологів, дидактів, методистів. Основи психологічних закономірностей розвитку навчальних умінь і навичок відображені у працях Л.Виготського, П.Гальперіна, В.Давидова, Л.Занкова та ін. З точки зору психологів важливим у формуванні загальнонавчальних компетенцій є розробка способів та прийомів розумової діяльності (Е.Кабанова-Меллер, Г.Костюк, В Решетніков), інтелектуальних вмінь (Д.Богоявленський, Н.Менчинська), розумових дій (П.Гальперін, Т.Тализіна, О.Раєв).

Загальнонавчальні компетенції як важливий фактор розвитку особистості дитини, один із основних структурних компонентів навчальної діяльності школярів розглядається у працях В.Давидова, О.Усової, Д.Ельконіна, Г.Люблінської, А.Маркової, В.Рєпкіна та ін.

Дидактичний аспект даної проблеми висвітлюють у своїх працях Ю.Бабанський, С.Баранов, В.Онищук, О.Усова. У сучасній дидактиці розроблені різні підходи до класифікації загальнонавчальних компетенцій, створені програми їх формування, в яких уміння групуються за різними логічними основами (Ю.Бабанський, І.Лернер, Н.Лошкарьова, В.Паламарчук, О.Савченко) [1,7 ] .

Проблемам з'ясування шляхів, форм і методів формування й розвитку загальнонавчалних умінь присвячують свої праці З.Захарчук, Н.Карапузова, О.Снісаренко, Я.Кодлюк, Н.Скрипченко, А. Супрун, Л.Спірін, Г.Селевко, Н.Бежанова та ін.

Основними досягненнями педагогічної науки є обґрунтування значення загальнонавчальних умінь  для успішного оволодіння знаннями і навичками зі спеціальних предметів, визначення сутності поняття “загальнонавчальні компетенції”, розробка методики їх формування та ровитку.

На основі вищезазначеного, була обрана тема курсового дослідження: “Розвиток в учнів 5-9 класів  загальнонавчальної компетенції з англійської мови”.

Мета дослідження — висвітлити основні теоретичні засади розвитку загальнонавчальних компетенцій школярів 5-9 класів на уроках англійської мови.

Об’єкт дослідження- процес активізації діяльності учнів, який базується на розвитку пізнавального інтересу- одному з основних мотивів   навчальної діяльності.

Предмет дослідження- розвиток загальнонавчальних компетенцій учнів на уроці англійської мови з метою формування комунікативної компетентності .

Актуальність дослідження визначається потребами сучасного життя у здатності учнів успішно здійснювати іншомовне спілкування.

Задачі дослідження- проаналізувати різноманітну наукову літературу з проблеми дослідження; опрацювати методичну документацію; визначити ефективні методи та прийоми розвитку загальнонавчальних компетенцій учнів на уроках англійської мови; підвести підсумки курсового дослідження.

Розділ 1. Загальнонавчальна компетентність учнів середньої ланки   ЗНЗ з англійської мови

1.1. Вікові та психологічні особливості учнів середньої ланки

Кожен вік є якісно особливим етапом психічного розвитку та характеризується багатьма змінами, які у своїй сукупності складають своєрідність структури особливості дитини на тому чи іншому етапі її розвитку. В зв'язку з цим є необхідним урахування вікових особливостей кожного періоду розвитку дитини в процесі навчання іноземної мови. Розглянемо вікові особливості підлітків.

Середній етап загальноосвітньої школи охоплює учнів 5-9 класів і відноситься до підліткового періоду. Ми концентруємо нашу увагу на учнях 7-9 класів, адже цей період називається перехідним в фізичному, психічному, соціальному відношеннях. Психологічна література дає декілька визнвчень цього періоду: «період бурі та натиску», «критичний вік», «зламний вік», «перехідний вік».[18, 179].

У підлітковому віці відбувається втрата дитячого статусу, хоч зберігаються нереалістичні уявлення про власні привілеї і статус дорослих. Такому становищу сприяють і суб'єктивні враження, різкі фізичні зміни, мрії та ідеали, які починають уявлятися менш реальними, почуття самотності та прагнення швидше досягнути статусу дорослої людини.

Нові інтереси і прагнення підлітка бувають мінливими. Стосунки зі старшими, зокрема батьками, педагогами стають складнішими, особливо якщо старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитись до нього, як до дитини. Це призводить до складних ситуацій: негативізм, неслухняність. Тому нерідко підлітковий період називають важким, критичним віком.

“Перехідний вік” характеризується якісними змінами, що виникають у психіці дитини на стику двох віків і визначаються зміною новоутворень. У перехідний від дитинства до дорослості період індивід проходить великий шлях у своєму психічному розвитку: через внутрішні конфлікти з самим собою та  іншими, через зовнішні зриви і внутрішні сходження до “придбання” почуття дорослості.

Навчання для підлітка є основним видом діяльності. Успішність підлітка, залежить від його психологічного стану. Переваги цього віку, як зазначає Л.К.Маркова, полягають у вибірковій готовності, підвищеному синтезуванні тих чи інших сторін навчання. Значна перевага цього віку полягає у готовності підлітка до всіх видів навчальної діяльності, які роблять його дорослим у власних очах.[22,54 ]

Тому, як зазначає Г.А. Китайгородська, в цьому віці особливо важливою є реалізація резервних можливостей особистості у колективі. Згідно з цим можемо вважати виправданим ущільнення занять за рахунок інтегрованого використання видів мовленнєвої діяльності.

       Головною особливістю підлітків являється виникнення у них уявлень, що “вони вже не діти” (почуття дорослості), що проявляється у прагненні “бути і вважатися дорослим”. Це знаходить відображення у відносинах з дорослими, відношення “слухняності” вони прагнуть замінити на відношення “рівності”.

Підліток цієї вікової категорії прагне до ствердження власної особистості, для нього характерна часто перебільшена оцінка власних сил і можливостей, він не сприймає пряму вимогу “сліпого” підкорення. У цьому віці отримує розвиток стійкий змістовний інтерес до діяльності, допитливість до всього цікавого, значного. У підлітків висока активність може призвести до раптового знесилення, шалена радість змінюється смутком, впевненість у собі переходить у зніяковіння, егоїзм чергується з альтруїстичністю, високі моральні прагнення змінюються низькими спонуканнями, пристрасть до спілкування - замкнутістю в собі, тонка чутливість переходить а апатію, жива зацікавленість - розумову байдужість, прагнення до читання - в зневагу до нього, устремління до нового, до реформувань - в любов до стандартів, шаблонів, захоплення спостереженнями - в безконечні розміркування.

 Підлітковий вік, як суперечний вік, є часом досягнень часом певних втрат. Підліткові досягнення пов'язані із стрімким нарощуванням знань, умінь, становленням моральності і відкриттям "Я", опанування нової соціальної позиції.

У перехідний період процес соціогенезу вищих психічних функцій призводить до нових складних взаємозв'язків між ними. Якщо ж намагатися глибше пізнати, в чому полягає новий тип розвитку в даному віці, то він перш за все, включає утворення нових зв'язків, нових взаємозалежностей, нових структурних поєднань між різними психічними механізмами: мисленням, пам'яттю, почуттями, волею та ін.

Мислення:  Вважається, що розвиток мислення на стадії формальних операцій є не тільки основним когнітивним новоутворенням даного віку, але й лежить в основі всієї еволюції психічного життя людини.

При визначені у підлітків особливостей, було враховано вищий рівень його розвитку - схильність до складного аналітико - синтетичного сприйнят-тя предметів і явищ, здатність оперувати символами, вміння формувати гіпотезу.

Мислення стає менш наочним і предметним. Конкретно-образні компоненти мислення не зникають, а зберігаються і розвиваються. Розвивається здатність до конкретизації, розкриття змісту в конкретних образах і уявленнях. Розвивається також здатність до абстрактного мислення. Підліток може самостійно знаходити закономірності, робити висновки, узагальнювати.

Стає можливою класифікація неоднорідних об'єктів, аналізуються нові сполучення предметів і категорій, вживаються в мовленні абстрактні висловлювання, висуваються ідеї, що  співставляються  одна з одною різними способами. Наглядові образи продовжують займати велике місце. Деталі, дрібні факти подробиці заважають підлітку виділити головне. Дуже часто спостерігається інтелектуальна пасивність підлітка. Як наслідок їх значення мають поверхневий характер.

З'являється логічна система, на основі якої пов'язуються факти життя, що  дозволяє підлітку аналізувати, узагальнювати і конкретизувати ситуації, події, явища незалежно від реальних обставин.

Сприймання стає більш послідовним, плановим і всебічним. Підліток сприймає не лише те, що лежить на поверхні явищ, але й здатний проникати в зміст явищ. Це обумовлює критичність суджень підлітка.

Пам'ять: У підлітковому віці зростає обсяг пам'яті, причому не лише за рахунок кращого запам'ятовування матеріалу, а й логічного його осмислення. Пам'ять підлітків поступово набуває характеру організованого, керованого і регульованого процесу. Система знань впливає на розвиток мимовільної і довільної пам'яті. Засвоєння матеріалу потребує переходу від конкретно - логічної пам'яті до абстрактно - логічної. При цьому у деяких підлітків може зберігатись тенденція до механічного запам'ятовування матеріалу, що викликає труднощі в його розумінні.

Перебудовується смислова пам'ять, яка набуває опосередкованого і логічного характеру. Відбуваються істотні зміни у перебігу логічної пам'яті. Вони підпорядковані установкам: засвоїти, зрозуміти, розібратись і запам'ятати матеріал. Це дає можливість учням запам'ятовувати пояснення, основні факти, пов'язані з доведенням, судженням.

Процес оволодіння усним мовленням призводить до того, що дослівне відтворення змінюється вільним, тобто переказом своїми словами істотного суттєвого у матеріалі. Пам'ять спирається на опосередкованість, привласненні знакової системи, перш за все мови. Знакова система дозволяє відображати довкілля та фіксувати певні погляди на світ.

Мова стає наймогутнішим засобом пізнавального розвитку підлітків, оскільки вона існує в усному і письмовому вигляді. Навчання у школі стає фактором, який якісно змінює напрямок мовленнєвого розвитку. Процес виконання різноманітних завдань потребує звернення до словників і довідників. У них підлітки уточнюють значення слів, їх правильне вимовляння, з'ясовують для себе питання орфографії та стилістики, що допомагає їм включити словні означення в синтаксичний контекст.

 Уява: У перехідний вік існує тільки одна психічна функція, якою підліток оволодів так, що в змозі довільно нею керувати. Такої самостійності набуває функція уяви завдяки активній, внутрішній, перетворюючій діяльності. Підліток здатен оперувати  завданнями математичного характеру, значеннями і смислами мови, змістом прочитаних оповідань, поєднуючи при цьому дві психічні функції - мислення і уяву [8, 168],

Головним напрямком у розвитку уяви є перехід до більш повного й правильного зображення дійсності на основі відповідних знань.

Розвиток уваги в підлітковому віці йде шляхом посилення її довільності. Зростає вміння розділяти увагу, збільшується здатність переключати увагу з однієї операції на іншу, з одного виду діяльності на інший. Але розвиток уваги характеризується деякою суперечливістю: з одного боку - в підлітковому віці формується стійка мимовільна увага, а з іншого - велика кількість вражень, переживань, активність та імпульсивність підлітка призводить до нестійкої уваги та до швидкого її відволікання.

Дуже часто нерозуміння підлітками нового матеріалу, погане запам’ятовування, неможливість погано ув'язувати судження, здійснення помилок при виконанні письмових робіт -   все це пов'язане з недоліками їх уваги.

Виховання уваги створює такі внутрішні умови пізнавальної діяльності особистості, які є гарантією розвитку пам'яті, мислення, уяви, почуттів, волі та іншого.

Великий вплив на увагу чинять інтереси та потреби учнів. Те, що їх захоплює, концентрує їх увагу. При зацікавленій позиції виробляється вміння бути уважним, навіть, при заважаючих зовнішніх обставинах, зростає концентрація і стійкість уваги. Заняття і захоплення, в яких реалізуються ціннісні орієнтації підлітка, створюють умови для вдосконалення вміння розподіляти і переключати увагу та нівелювати слабкий її бік - неуважність.

Центральним психологічним новоутворенням у підлітковому віці є формування почуття дорослості - суб'єктивного переживання, відношення до самого себе як до дорослого, переживання готовності підлітка жити в колективі дорослих  як повноправного та повноцінного учасника цього життя. Відчуття дорослості виникає у підлітка не випадково. Він відчуває збільшення своїх сил та енергії, бачить як швидко збільшується його ріст, вага, фізична сила та витримка. Підліток починає усвідомлювати, що його знання та вміння значно розширюються, що в чомусь він навіть починає перевершувати дорослих.

В підлітковому віці одним із найважливіших факторів розвитку підлітка є його власна велика соціальна активність, яка розгортається на фунті численних якісних змін організму. Зміни організму характеризуються інтенсивністю, гетерохронністю, стрибками в розвитку, що треба враховувати аналізуючи формування основ моральних, соціальних основ особистості. Зазначені умови викликають труднощі в душевному житті як у самого підлітка так і у дорослих, що з ним спілкуються [22,19].

Нарешті підліток відчуває, що його участь в житті дорослих стає більш активною. Переоцінюючи свої можливості, підліток приходить до висновку, що він майже не відрізняється від дорослих людей, та вимагають від дорослих, щоб і вони ставились до них, як до рівних. Тому підлітків слід звільняти від ретельної опіки, надмірного контролю, нав'язливої турботливості, настирливого управління.

Провідним мотивом навчальної діяльності у підлітків є пізнавальний інтерес. На перший план виходить довільна мотивація, тобто учні все частіше керуються свідомо поставленою ціллю. Свідомо - позитивне відношення до навчання у підлітків виникає тоді, коли навчання задовольняє їх пізнавальні потреби.

Отже, вірним с твердження, що у навчальній роботі підлітків потрібно спиратись на їхню самостійність, активність, світогляд, ініціативність, звільняти їх від непотрібної опіки.

Психологічні дослідження показали, що в підлітковому віці дуже яскраво виявляється потреба у спілкуванні з товаришами, прагнення до життя в колективі однолітків.

В підлітковому віці спілкування з товаришами набуває надзвичайно великої цінності для особистості. В особистісному спілкуванні вони виділяють  товаришів, близьких товаришів і особистого друга. Положення підлітка в групі одноліток залежить вже не від того, як він виконує вимоги дорослих, а в першу чергу від товариських якостей, а також від сміливості, уміння володіти собою та винахідливості.

В цілому підлітковий вік є найсуттєвішим етапом формування уважності до людей, як важливої риси характеру підлітка. Розвиток психічних функцій сприяє розширенню пізнавального кругозору, опануванню регулятивною стороною поведінки підлітка, збільшенню його соціального простору, в якому установлюються певні рівні взаємовідносин з дорослими і однолітками.

Враховуючи вікові та психологічні особливості підліткового віку вчителю доцільно використовувати на уроках вправи, пов'язані з ілюстрацією змісту тексту, наведенням прикладів з власного досвіду, пов'язаних з прочитаним зображенням подій та образів у вигляді схем, алгоритмів для розвитку мислення учнів. Також корисно використовувати такі вправи, як виділити ключові слова, знайти головне речення кожного абзацу, прослідкувати причинно - наслідкові зв'язки.

Необхідно навчити учнів техніці сприйняття тексту, виділяти головне, важливе, бачити в предметі багато деталей. Тому потрібно розробляти цікаві, творчі пошукові завдання, що передують читанню тексту й настроюють на розуміння його змісту.

Щоб запам'ятовування стало осмисленим, необхідно використовувати такі прийоми запам'ятовування, як виділення ключових слів і речень, розподіл тексту на логічно пов'язані частини.

При роботі з текстом також доцільно активізувати уяву учня для розуміння змісту прочитаного та причинно - наслідкових зв'язків між явищами. Доречно використовувати запитання на здогадку, зробиш математичні розрахунки, вказати місце події на карті, підібрати пісню, пов'язану зі змістом тексту.

А найкращий спосіб реалізації уваги пов'язаний не з застосуванням вчителем особливих прийомів, а з умінням так організовувати навчальну діяльність, щоб у підлітка не було бажання, ні змоги відволіктись на тривалий час. Цікава справа, цікавий урок здатні так захопити підлітка, що він працює тривалий час.

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що ефективне навчання читання с неможливим без врахування психологічних особливостей підліткового віку. Тому плануючи заняття вчитель повинен враховувати особливості мислення, пам'яті, уяви, уваги, сприймання даного віку для розвитку здібностей учнів, активного формування інтересів школярів та навчання правильним прийомам логічного запам'ятовування з метою оптимізації процесу навчання в цілому і навчання читання зокрема.

1.2. Розвиток  загальнонавчальної компетенції учнів на уроці англійської мови

 Проблема формування та розвитку загальнонавчальних компетенцій школярів займає особливе місце в історії педагогічної теорії та практики. Загальнонавчальні компетенції мають важливе значення для всебічного розвитку особистості школяра. Процес засвоєння навчальних умінь і навичок сприяє розвитку пізнавальних сил і здібностей учнів, безперервному їх вдосконаленню. Він завжди супроводжується зосередженням мимовільної уваги, вольових зусиль під час сприймання, усвідомлення прийомів застосування правил, понять, законів, які вивчаються, використанням логічних операцій, необхідністю обґрунтовувати власні практичні дії, застосовувати їх у постійних умовах та в умовах, які змінюються. Перевірка виконання завдань завжди пов'язана з подоланням труднощів, що дає змогу формувати позитивне та відповідальне відношення до навчальної праці. Діяльність школярів, яка пов'язана з оволодінням навчальними уміннями і навичками, сприяє успішному розвитку учнів, їх мовленнєвій культурі, пам'яті, увазі, творчої уяви, розширенню кругозору та пізнавальних можливостей, загальних здібностей,  інтересів та схильностей,  що в подальшому впливатиме на засвоєння більш складного матеріалу, який є необхідним у самостійній навчальній, творчій та практичній діяльності. Слід зазначити, що розвиток загальнонавчальних компетенцій включає в себе і виховний аспект. Успішність його реалізації пов'язана з дотриманням вимог навчально-виховних завдань, які є складовою змісту навчального матеріалу і методів роботи вчителя і учнів [3,87].

Проблема розвитку загальнонавчальних компетенцій школярів займає особливе місце в історії педагогічної теорії та практики. Так, Я.Коменський пропагував використання активних методів навчання, які сприяють розвитку самостійного мислення школярів, И.Песталоцці відстоював принцип природовідповідності у навчанні, що сприяє розвитку пізнавальних здібностей дитини, збудженню її розуму до активної діяльності, формування логічного мислення.

Вагомий внесок у розробку питання загальнонавчальних умінь зробили українські педагоги минулого. Зокрема, Б.Грінченко виділив та охарактеризував такі загальнонавчальні уміння як уміння спостерігати, оцінювати явища, уміння логічно мислити, уміння працювати з підручником. М.Пирогов у своїх працях особливу увагу приділяв умінню працювати самостійно, робити висновки та узагальнювати. Важливість для учнів вміння правильно    говорити   та  мислити, а також уміння порівнювати розкривали Г. Сковорода та К.Ушинський. Заслуговують на увагу думки і І.Франка, М.Корфа, В.Одоєвського, Л.Толстого з приводу необхідності формування таких загальнонавчальних умінь, як уміння працювати з книгою, уміння робити критичний аналіз, уміння правильно користуватись елементами письма [4,89].

У дослідженнях педагогів та психологів дається наукова інтерпретація видів загальнонавчальних умінь. Так, І.Підласий загальнонавчальними уміннями вважає уміння планувати свою діяльність, працювати з книгою, виділяти головне, аналізувати, порівнювати, запам'ятовувати вивчене, здійснювати самоконтроль.

О.Савченко виділяє чотири групи загальнонавчальних компетенцій, а саме: організаційні уміння, логіко-мовленнєві, загальнопізнавальні, контрольно-оцінні.

У своїх дослідженнях В.Кулько та Т.Цехмістрова виділяють чотири рівні розвитку загальнонавчальних умінь. До першого належать уміння діяти лише за відомим зразком у стандартній ситуації. Цей рівень носить репродуктивний характер.Другий рівень також є репродуктивним, але дії відбуваються в умовах, що змінюються. Третій та четвертий рівень розвитку умінь виявляються у продуктивних діях. Третій рівень характеризується частково-пошуковою діяльністю. Четвертий рівень розвитку умінь передбачає оволодіння творчими уміннями.  [5,54 ].

Для того, щоб оптимально розвивались усі зазначені рівні засвоєння загальнонавчальних компетенцій, потрібно застосовувати відповідні методи та прийоми.

Важлива роль в повноцінній навчальній діяльності належить логіко-мовленнєвим умінням: зосереджено слухати, виділяти смислові елементи висловлювання, запитувати й вибірково відтворювати матеріал з елементами логічної обробки, зв’язно, послідовно міркувати. Надзвичайно важливо навчити дитину міркувати. Як зазначає О.Савченко, міркування — такий тип тексту, в якому з попереднього судження має випливати наступне, отже, воно являє собою ланцюжок суджень. Ядром навчальної діяльності є індивідуальна  діяльність учнів. Формування контрольно-оцінних умінь і навичок — неодмінна умова повноцінного навчання. Формування самоконтролю в школярів ускладнює наївна переконаність багатьох дітей у тому, що перевірка — обов'язок вчителя і батьків, а їм самим не потрібно себе перевіряти, бо вони дуже старалися і не могли помилитися. До основних методів і прийомів формування самоконтролю відносять: поопераційне пояснення способу дій, зіставлення зі зразком, оволодіння конкретними прийомами перевірки, опора на пам'ятку, алгоритмічний припис, взаємоконтроль, диференційований підхід учителя до виправлення помилок, матеріалізація навчальних дій під час контролю [6,12].

Аналіз історико-педагогічної літератури, сучасних досліджень педагогічного спрямування свідчать про те, що ця проблема складна та багатогранна. У сучасній науці та практиці накопичений значний досвід по формуванню загальнонавчальних компетенцій школярів: дана інтерпретація видів загальнонавчальних умінь, виділено чотири рівні їх засвоєння, з'ясовано шляхи їх формування. Від успішного формування загальнонавчальних компетенцій залежать дієвість знань, підготовленість учнів до самоосвіти.

Розділ 2. Технологія «навчання у співпраці» як ефективний метод під час навчання англійській мові

  Незважаючи на наявність декількох варіантів цієї технології, розробленої в 70-80-ті роки минулого століття в різних країнах світу, для них усіх характерна націленість на реалізацію особистістю орієнтованого підходу до навчання.

     Однією з перших форм організації навчання у співпраці було так зване навчання в команді STL (Student Team Learning), розроблене в США.

   Робота ведеться на будь-якому ступені навчання в малих групах, що складаються з чотирьох осіб, до яких можуть входити і хлопчики, і дівчата різного рівня навченості. Учитель пояснює новий матеріал, а потім пропонує в групах детально розібратися в ньому і, по можливості, засвоїти. Завдання дається або на одну групу, або виконується по частинах окремими учнями. До завдань можуть бути дані опори. Може бути використана й <вертушка>: один учень/ одна учениця  - сильний/слабкий – починає виконання завдання, інший/інша  продовжує  і т.д.  Робиться це вголос, так що вся група залучена до роботи і контролює дію кожного.  Переконавшись, що матеріал засвоєний усіма учнями, учитель здійснює контроль. Оцінки за роботу сумуються в кожній групі, і виставляється загальна оцінка. 

  Слід підкреслити, що метою у співпраці є не тільки оволодіння знаннями, вміннями і навичками кожним учнем на певному рівні, що відповідає його індивідуальним особливостям розвитку. Дуже важливим є ефект соціалізації, формування комунікативних умінь, уміння працювати в команді. Роль учителя при цьому при цьому полягає не в передачі знань,умінь і навичок, а в організації відповідного освітнього середовища, навчаючись у якому, учень спирається на особистий потенціал та відповідну технологію навчання.

Психологи вивчаючи  цей  підхід  до навчання, давно помітили,що, коли оцінюються зусилля, які витрачають учні в групі для досягнення загального результату,то мотивація в усіх набагато вища, ніж у традиційних класах.

Таким чином,навчання в співробітниці як технологія відображає завдання особистісно орієнтованого підходу на етапі засвоєння знань, формування інтелектуальних умінь, необхідних і достатніх для подальшої самостійної дослідної та творчої роботи в проектах.

2.1. Розвиток умінь критичного мислення школярів на уроках англійської  мови (на прикладі аналітичного читання)

Дослідженню феномена критичного мислення присвячено праці багатьох науковців. Що ж мається на увазі під поняттям “критичне мислення”?  Різні вчені мають власний погляд на зміст даного поняття. Але всі вони погоджуються, що технологія критичного мислення має бути націлена на досягнення таких освітніх результатів:

-   працювати з інформаційним потоком, що збільшується і постійно оновлюється у різних галузях знань;

- користуватися різними способами інтеграції інформації;

- ставити питання, самостійно формулювати гіпотезу;

- вирішувати проблеми;

- висловлювати власні думки (усно і письмово) ясно, впевнено і коректно по відношенню до оточуючих;

- аргументувати свою точку зору і враховувати точки зору інших;

- навчатися самостійно;

- брати на себе відповідальність;

-  брати участь у спільному ухваленні рішення;

- будувати конструктивні взаємостосунки з іншими людьми;

- співпрацювати в групі та ін.

Таким чином, критичне мислення - це універсальна, проникаюча, "надпредметна" технологія, яка підходить будь-якому вчителю, на будь-якому предметі, в тому числі і на уроках англійської мови, яка дає стабільні результати.

Критичне мислення на уроках англійської мови в школі передбачає необхідність показати учневі, як мислити, для того щоб знайти власні шляхи вирішення проблем та життєвих ситуацій.

В основі технології розвитку критичного мислення школярів на уроках англійської мови є базова модель, що складається з трьох фаз:

- фаза мотивації (motivation);

- фаза осмислення (realization of meaning);

- фаза рефлексії (reflection).

Перша фаза (мотивація) орієнтована на формування особистісного інтересу до отримання нової інформації та ціннісного становлення до предмета. Головним завданням другої фази (осмислення) є активне отримання інформації, співвідношення нового з відомим, систематизація, аналіз власного розуміння. Третя фаза (рефлексія) спрямована на підсумок і систематизацію нової інформації, вироблення власного ставлення до навчального матеріалу та формулювання запитань для подальшого просування в інформаційному полі здобутих знань, сформованих умінь і навичок.

Наведено приклади деяких технологій, які доцільно використовувати для розвитку критичного мислення на уроках англійської мови з урахуванням базової моделі “Мотивація - Осмислення – Рефлексія”.

Під час використання “Мозкового штурму” учасники, аналізуючи певні ситуації, вчаться критично ставитись до наявних фактів, розмежовувати основні і другорядні обставини, аналізувати, приймати рішення, також зникає страх виявитись “смішним”, висловитись невдало і вивільнюється творчість, креативність думки.

Метод “Прес” дозволяє лаконізувати думку, зосередитись на головному та зекономити час. Під час дискусії, школярі мають можливість визначитись у власній позиції стосовно проблеми, побачити проблему очима друзів, одногрупників, співрозмовників, розглянути її "з різних сторін" і по завершенню обговорення, змінити позицію.

“Дебати” також вчать критично підходити до розв'язання проблеми. На відміну від навчальної дискусії, передбачають можливість постановки завдання: спільно вирішити дану проблему, а не лише обговорити її. В такому випадку учасникам доведеться знайти точки дотику і дійти консенсусу, зберігаючи етику спілкування.

“Дерево рішень” дає можливість з'ясувати позитивні і негативні наслідки кожного із варіантів розв'язання проблеми. Ці вправи сприяють розвитку не лише критичного мислення, креативності, але і толерантності у стосунках, лаконічності у висловлюваннях, відповідальності у рішеннях.

Під час використання технології “Акваріум”, важливо в першу чергу сформулювати проблему в позитивному твердженні, задати тези для обговорення в рамках права та моралі. Обговорення проблеми в таких морально-ціннісних та психологічно-позитивних рамках дасть можливість формувати критичне мислення в тандемі з моральними засадами громадянського суспільства.

Також серед методів і прийомів, що сприяють розвитку навичок критичного мислення школярів на уроках іноземної мови варто зазначити:

1) метод конкретної ситуації.

2) метод чуйності.

3) метод синектики.

4) метод інверсії.

5) співпраця та співробітництво.

6) сократичні семінари.

7) створення портфоліо.  

8) усні, письмові, візуальні чи інші презентації.

Отже, вказані вище технології розвитку критичного мислення на уроках англійської мови дозволяють досягти таких освітніх результатів як уміння працювати з інформаційним потоком, що збільшується і постійно оновлюється, в різних освітніх галузях, висловлювати свої думки (усно і письмово) зрозуміло, впевнено та коректно по відношенню до оточуючих, формувати власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень, вирішувати проблеми, самостійно займатися своїм навчанням, співпрацювати у групі, вибудовувати конструктивні взаємостосунки з іншими людьми.

2.2. Використання проектної технології на уроках англійської мови

На сучасному етапі розвитку освіти проектна методика детально до­сліджується як зарубіжними, так і вітчизняними авторами. Впе­рше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав А. Мака­ренко, який у результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб'єкта педагогічної праці. Та­ку думку не раз висловлював В. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини. Визначення сутності проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними і багатоцінними є система проектування і сам педагогічний процес [2,6].

Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми й наступне її розкриття, розв'язання, з обов'язковою наявністю ідеї та гі­потези розв'язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом. На уроках англійської мови можуть бути використані такі типи проектів: інформа­ційні та дослідні (письмові доповіді, класна вистава), оглядові проекти (класні вистави, що супроводжуються повідомленнями, фотографіями, схемами, різноманітними доповідями оглядового характеру), production project (випуск стіннівок, постановка п'єси), організаційні проекти, проекти-презентації (організація роботи англійського клубу, проведення вечорів, КВК, інсценування п'єси тощо).

Метод проектів за способом організації може бути: індивідуальним, парним або груповим. Учитель виступає в ролі консультанта, помічника, надає за необхідністю індивідуалізовану допомогу учням, стимулює та підтримує процеси активного, усвідомленого навчання.

Груповий метод проектів має такі правила та принципи: усі члени команди рівні; усі члени групи отримують задоволення від спілкування, бо  вони виконують завдання разом; усі повинні виявляти активність та зроби­ти певний внесок у спільну справу; відповідальність за кінцевий резуль­тат - на всіх членах команди.

Групи учнів формуються з урахуванням психологічної структури, при цьому в кожній групі є сильний учень, середній та слабкий. Група обирає одне завдання, але під час його виконання відбувається розподіл завдань. Кожен учень отримує самостійну ділянку для роботи в проекті.

Етапи виконання проектної роботи:

Перший етап – підготовчий.

Другий етап - організація роботи.

Третій етап - проміжний контроль.

Четвертий етап -  презентація проекту.

П'ятий етап - підбиття підсумків: обговорення проекту; оцінювання.

Актуальним питанням проектної методики є контроль за діяльністю учнів та її оцінювання. Необхідно оцінювати як процес, так і результат. Зразки завдань для проектних робіт:

1.  "Книга погоди" ("A Weather Book"). Діти виготовляють картки, де схематично зображують різні види погоди, складають ці картки в конвер­ти, які наклеюють на спеціальні зошити або блокноти - "книги погоди". Під час уроку усно з'ясовується, яка погода надворі за допомогою карток (учні розкладають відповідні картки на парті, а вчитель - на дошці) і фік­сується опис погоди в "книгах".

2.  Проект "Навчаємось вчитися" ("Learning to Learn") з практичними ідеями та порадами щодо роботи над мовою (вивчення слів, правил, робота зі словниками та посібниками, читання оригінальної літератури, підготовка до іспитів тощо). Результати такої роботи оформлюються у вигляді яскра­вих пам'яток.

3.  Анкетування, інтерв'ю, дослідження на тему, що вивчається. Ре­зультат такої роботи оформлюється у вигляді таблиць з висновками та пос­терів).

4.  Аудіоекскурсія по місту/селу (створення сценарію, запис на касету тек­сту екскурсії, прослуховування касети однокласниками).

5.  Проектні роботи, які стосуються тем "Я, моя родина, мої друзі", "Учень та його оточення", "Зовнішність", "Родинне дерево".

6.   Рекламні пос­тери.

7.  Різні види проектних робіт до теми "Їжа та продукти" ("Здорова їжа", "Сплануй обід", "Мій улюблений рецепт" тощо).

Отже, метод проектів - це засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання, яке спрямоване на розвиток учня. Через співпра­цю учня з іншими учнями покращується мотивація навчання, зникає на­пруження, підвищується віра в успіх. Результати цієї технології такі: міцне та глибоке засвоєння знань, підвищений рівень самостійної роботи учнів, високий рівень науковості в знаннях учнів, вміння працювати в групі, проводити групове обговорення, згуртування дитячого колективу, мотивація колективних досягнень.

 2.3. Активізація здібностей  учнів засобами використання системи вправ і завдань підручника англійської мови

Шкільний підручник з англійської мови є засобом розгортання змісту освіти і розвитку пізнавальної активності учнів.

Розвиток пізнавальної активності учнів засобами підручника залежить від багатьох чинників, у тому числі від змісту підручника та дидактичної організації у ньому навчального матеріалу.

Г.В. Бельтюкова зазначає, що «вправи - це структурний компонент підручника (та освітнього процесу), в якому реалізуються усі компоненти змісту освіти на матеріалі даного навчального предмета» [1,95].  Аналіз вітчизняних і зарубіжних підручників з іноземної мови довів, що всі вправи розраховані насамперед на сильних учнів, які здатних повною мірою засвоїти програму. Нині одним із значних резервів розвитку пізнавальної активності учнів у процесі вивчення англійської мови можна назвати роботу із вправами підручника, що орієнтовані на індивідуальні особливості дітей. Підхід до цього засобу формування умінь і навичок школярів з позиції індивідуалізації  ґрунтується на диференційованому використанні різноманітних варіантів вправ . У своїй праці О.В.Усачова виділяє такі види продуктивних вправ:

Øзавдання з  елементами  аналізу та висновку, які  спонукають  до  суджень і вирішування проблеми;

Øзавдання на розгадку сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів;

Øзавдання, що вимагають визначення причини і наслідку, привчають учнів до розгорнутих аргументованих відповідей, що виражають причинно-наслідкові зв'язки;

Øзавдання з елементами порівняння привчають учнів аналізувати, узагальнювати, порівнювати предмети і явища;

Øзавдання на уявлення розвивають асоціативне мислення, пропонують сюжетну ситуацію та певні стосунки між комунікантами;

Øзавдання з елементами оцінки, які передбачають критичне ставлення учня до фактів і поведінки людей;

Øзавдання з пропущеними смисловими ланцюжками, які становлять основу проблемної ситуації;

Øрольові ігри як високий рівень мовленнєвої підготовленості дітей.

Таким чином, творчі вправи не тільки розвивають креативні здібності учнів, розширюють можливості розуміння, допомагають засвоєнню нової лексики, сприяють підготовці до самостійної діяльності, й стимулюють інтерес, підвищують мотивацію учнів, тим самим розвивають пізнавальну активність школярів.

Висновки

В цілому відзначаємо, що зміст навчальної дисципліни “іноземна мова” був значно модернізований в Україні в кінці XX століття, але не знайшов належного

відображення у підручниках та навчальних посібниках для середньої ланки. Це

призвело до необхідності модернізації існуючих технологій навчання іноземної

мови та застосування нових інформаційних технологій навчання. На початку XXI століття у навчання іноземної мови інтенсивно починають впроваджуватися нові інформаційні технології.

Основною метою навчання англійської мови, як і раніше, є формування і розвиток комунікативної культури школярів, навчання практичного оволодіння цією мовою. Завдання вчителя полягає у тому, щоб створити умови практичного оволодіння англійською мовою для кожного учня, вибрати такі методи навчання, які допомогли б кожному учню виявити свою активність, свою творчість; активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі навчання. Сучасні педагогічні технології такі, як навчання в співпраці, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет-ресурсів допомагають реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням здібностей дітей, їхнього рівня навченості, нахилів і т. ін.

Вказані вище технології розвитку критичного мислення на уроках іноземної мови дозволяють досягти таких освітніх результатів як уміння працювати з інформаційним потоком, що збільшується і постійно оновлюється, в різних освітніх галузях, висловлювати свої думки (усно і письмово) зрозуміло, впевнено та коректно по відношенню до оточуючих, формувати власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень, вирішувати проблеми, самостійно займатися своїм навчанням (академічна мобільність), співпрацювати у групі, вибудовувати конструктивні взаємостосунки з іншими людьми.

Однією з неодмінних умов успішної організації навчального процесу є така його організація, за якої учні постійно мають відчувати необхідність в оволодінні новими знаннями, новими способами дій, умінь і навичок. Саме тому підручник з англійської мови повинен відображати чітко сформульовані завдання, що розв'язуватимуться на уроці, та відповідати віковим особливостям учнів, а також рівневі їхньої підготовленості. Вправи і завдання повинні бути правильно дібрані й адекватні визначеній меті на кожному етапі навчання.

Таким чином, зазначене вище дає змогу зробити  висновок: застосування всіх ефективних технологій та методів сприятиме міцному засвоєнню навчального матеріалу, а також формуванню та розвитку умінь і навичок учнів використовувати англійську мову як засіб міжкультурного спілкування.

Список використаної літератури:

1.     Бабанский Ю. К.   Рациональная   организация   учебной  деятельности / Ю. К. Бабанский. — М. : Знание, 1981. -96 с.

2.     Бежанова Н. Л. Развитие готовности учителей в последипломном педагогическом образовании к формированию оценочных умений  школьников : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Бежанова Наталия Леонидовна. - К., 2007. - 178 с.

3.     Бельтюкова Г. В. Упражнения в учебнике и учебном процессе // Начальная школа. - 1999. - № 2. - С. 95-98.

4.     Бим И.Л. Некоторые актуальные проблемы современного обучения иност­ранным языкам / И.Л. Бим // Иностранные языки в школе. - 2001. - № 4. - С. 5-8.

5.     Дмитриев А.Е. Повышение эффективности педагогического руководства процессом    формирования   у    школьников  умений и навыков / Дмитриев А.Е. // Методы руководства творческой познавательной деятельностью учащихся в обучении. - М. : МГПИ, 1980. - 188 с.

6.     Евдокимов В.И., Олейник Т.Д., Горькова С.А., Микитюк М.В. Практикум по развитию критического мышления. - Харьков: Торнадо, 2002. - 144 с.

7.     Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. українського видання СЮ. Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003. - 273 с

8.     Зимняя И. А.   Проектная    методика    обучения    английскому    языку / И. Зимняя, Т.И. Сахарова // Иностранные   языки  в школе. - 1991. - № 3. - С. 9-15.

9.     Кодлюк Я. П. Формування уміння вчитися: методичний посібник для вчителів / Кодлюк Я. П. / упор. Савченко О. Я. — К.: Початкова школа, 2002. — С.60-77.

10.         КодлюкЯ. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті: Підруч. для магістрантів та студ. пед. ф-тів. - К.: Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2006. - 368 с.

11.         Колесник І. О. Формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів у народній школі кінця XIX — початку XX століття : дис. ...канд. пед. наук : 13.00.01 / Колесник Ірина Олексіївна. — Харків, 2004. — 192 с

12.         Моисеева О.М. Опыт проектного обучения иностранному языку в средней школе  : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / О.М. Моисеева ; Моск. пед. гос. ун-т  1994. - 16 с.

13.         Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. -К.: Стилос, 2001. -342 с.

14.         Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол.; За ред.. Ю.І. Машбиня / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - К.: ІЗМН, 1997. - 264 с.

15.         Програми для загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням іноземних мов / Іноземні мови. - Перун, 2005. -208 с.

16.         Редько В. Г. Лінгводидактичні засади навчання іноземної мови учнів  школи. - К.: Генеза, 2007. - 136 с.

17.         Редько В. Г. Місце і роль підручника в навчанні іноземної мови в середній школі // Педагогіка і психологія. - 1998. -№ 2. - С 41-47.

18.         Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: [підруч. для студ. пед. факул-тів] / Савченко О. Я. — К. : Абрис, 1997.-416 с.

19.         Тягло О.В. Критичне мислення як освітня інновація // Вісник Університету внутрішніх справ. -Харків, 1997. - Вип. 2. - С 229-232.

20.         Фурман А. В. Теорія і практика розвивального підручника. - Тернопіль:    Економічна думка, 2004. - 288 с.

21.         Чарльз Темпл, Джінні Стіл, Курт Мередіт. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів” (Підготовлено для розвитку критичного мислення) / Посібник I-IV, Науково-методичний Центр розвитку критичного та образного мислення: Інтелект, 1998. - 32 с.

22.         Fried-Booth Diana L. Project Work / Diana L. // Fried-Booth. - Oxford University Press, 1986.-89 p.